Монотоварна спеціалізація, однобічна спрямованість економіки країни, при якій центральне місце займає виробництво для експорту одного-двох видів товарів. Склалася в більшості колоніальних і залежних країн в результаті втягування їх в світову капіталістичну систему господарства. З переходом капіталізму в країнах Західної Європи від мануфактури до крупної фабрично-заводської промисловості посилився приплив в колонії дешевих товарів машинного виробництва. Це спричинило масове розорення ремісників, захват внутрішнього ринку колоній іноземними постачальниками. В той же час, створюючи плантації і підприємства добувної промисловості, змушуючи місцеве населення переходити до обробітку експортних культур і видобутку мінеральної сировини, колонізатори перетворювали країни, що поневолили, на експортерів окремих видів товарів.
М. с. набула більшого поширення з переростанням капіталізму вільної конкуренції в імперіалізм. Зростання колоніальних захватів, залучення до орбіти впливу імперіалістичних держав все більшого числа країн Азії, Африки і Латинської Америки супроводилися нав'язуванням ним М. с. При цьому характер її, як правило, цілком визначався потребами імперіалістичних держав, інтересами їх монополій.
М. с. веде до нераціонального використання природних ресурсів перешкоджає створенню крупної оброблювальної промисловості, сприяє збереженню економічної залежності країн, що розвиваються, від імперіалістичних держав. М. с. породжує диспропорції в економіці, вимушує задовольняти значну частину насущних потреб населення за рахунок імпорту. На їх валютних вступах важко позначаються часті падіння цін капіталістичного ринку на окремі сировинні і продовольчі товари. Що склалася за тривалий період М. с. зберігається в багатьох країнах, що розвиваються, і після завоювання ними політичній незалежності. Подолання М. с. — необхідна умова досягнення країнами, що розвиваються, економічної самостійності.
