Механізми мови, умовна назва системи психофізіологічних передумов, що дозволяють людині будувати осмислені вислови і розуміти чужу мову. У основі М. р. лежать функціональні фізіологічні системи, що складаються у людини в процесі його індивідуального розвитку під активною дією наочної діяльності і спілкування з ін. людьми і неможливі без деяких природжених здібностей і умінь (наприклад, правильній координації артикуляції, слогообразованія і дихання). Принцип системної локалізації мовних функцій в корі великих півкуль головного мозку забезпечує можливість різної психофізіологічної обумовленості одних і тих же (по мовній структурі) мовних висловів. М. р. вивчаються фізіологією мови, психологією мови, а в їх відношенні до мовної структури висловів — психолінгвістикою і нейролінгвістикою .
Літ.: Виготський Л. С., Вибрані психологічні дослідження, М., 1956; Жінкин Н. І., Механізми мови, М., 1958; Лурія А. Р., Мозок і психічні процеси, т. 1—2, М., 1963—70; його ж, Вищі кіркові функції людини, 2 видавництва, М., 1969; Леонтьев А. А., Психолінгвістичні одиниці і породження мовного вислову, М., 1969.
