Мектеб (араб. мактаб, буквально — місце, де пишуть), 1) початкова мусульманська школа церковноприходського типа. Виникла при мечетях в арабських країнах в 7—8 вв.(століття) Із затвердженням ісламу і розвитком мусульманського місіонерки М. набули поширення в багатьох країнах Близького і Середнього Сходу, Середній Азії, в Поволжье і деяких ін. районах дореволюційної Росії, де переважало населення, що сповідало іслам. М. містилися в основному за рахунок населення, виучувалися в них головним чином хлопчики (М. для дівчаток дуже рідкі); вчителі — служителі культу, зазвичай мулли. У основі вчення — арабський алфавіт, тексти Корану. У сучасних М. (куттабах) вивчаються арабська мова, писемність, арифметика і ін. світські дисципліни; багато М. реорганізовано в початкові загальноосвітні школи, в яких вивчення Корану, — лише один з учбових предметів. У ряді країн ісламу створені жіночі М-коди.-куттабы, де вчення дівчаток здійснюють вчительки. Випускники М-коду.-куттабов мають право поступати в загальноосвітні початкові і середні школи, в медресе. 2) У народів тюркської мовної групи, що проживають в СРСР, М. називається середня загальноосвітня школа .
