Мезотелій (від мезо... і епітелій ), епітеліальна тканина, що вистилає серозні оболонки порожнин тіла (очеревину, плевру, перикард) у хребетних тварин і людини. Утворюється з мезодерма . Складається з одного шару плоских багатокутних кліток, щільно зімкнутих краями. В нижчих хребетних (круглоротих, риб, земноводних) клітки М. цілком або частково забезпечені віями. У ссавців і людини зовнішня поверхня М. кліток покрита мікроворсинками, сприяючими поглинанню і виділенню цими клітками порожнинної рідини. М. дуже чутливий до зовнішніх дій. При роздратуванні серозних оболонок і запальні реакції порушується безперервність пласта М., його клітки руйнуються і оголюється належна сполучна тканина, клітки якою проникають в знервовану ділянку і фагоцитують (див. Фагоцитоз ) відмерлі ділянки тканини (в разі септичного запалення — також і бактерій). Потім сполучна тканина розростається, відмежовувавши вогнище роздратування і утворюючи спайки. М. наростає на спайки, перешкоджаючи їх подальшому розвитку і зрощенню внутрішніх органів.
