Медресе
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Медресе

Медресе (арабське мадрасу, від дараса — вивчати), мусульманська середня і вища школа, що готує служителів культу, вчителів початкових мусульманських шкіл, — мектебов, а також службовців державного апарату в країнах Близького і Середнього Сходу і інших. М. набули поширення в 9—13 століттях в країнах, де переважало населення, що сповідало іслам, у тому числі в деяких районах дореволюційної Росії (Бухара, Самарканд, Казань, Уфа та інші). М. відкривалися зазвичай при великих мечетях. У учбовій програмі М. — арабська мова, теологічні, юридичні, історичні і деякі прикладні дисципліни. В середні віки М. були не лише вогнищами мусульманського богослів'я, але і мали певне культурне значення.

  У зв'язку з реорганізацією системи народного утворення, проведеною в 60-і роки 20 століть в багатьох країнах ісламу, склалися два основні типи М.: світського характеру, що є середньою або вищою загальноосвітньою школою, що входить в систему народної освіти, і М. — читання Корану, що готують служителів культу. Вчення в світських М. роздільне, безкоштовне. Окрім державних і конфесійних, діє невелике число приватних платних М. Во всіх світських М. вивчення Корану обов'язкове. Випускники М. мають право вступати до університету.

  В СРСР діє (1973) М. Мірі-Араб в Бухарі, що дає середню богословську освіту. Див. також Духовні учбові заклади .

  Ст Р. Фуров.

 

  Як тип архітектурного спорудження М. склалося на сході мусульманського світу в 10—11 століттях [медресе Фарджек в Бухарі (10 вік, не збереглося), Нізаміє в Харгирде (Іран, 11 вік)]. З 12—13 століть М. будувалися на Близькому Сході [медресе ан-Нурія аль-Кубра в дамаску (12 вік), Мустансирія в Багдаді (13 вік)], а з 13—14 століть на півночі Африки [медресе Саффарін у Фесе (13 вік), Хасана в Каїрі (14 вік)]. 1—2-поверхова будівля М. включає розташовані довкола прямокутного двору келії, мечеть, аудиторію. При загальній типології М. різних областей відрізняються один від одного по плануванню і конструкціям. Так, якщо в Середній Азії мечеть і аудиторія розташовані в корпусі будівлі, по обидві сторони порталу (головного фасаду, що знаходиться на осі), то в Сирії і Єгипті вони займають відкриті в двір лоджії. У Малій Азії дворик М. зазвичай покривається великим куполом. У Азії перекриттями служать зведення, в Північній Африці — кроквяні дахи з черепичними крівлями. М. прикрашаються різьбленням по стуку, каменю і дереву, а також різьблений теракотою і поливними плитками. До видатних зразків світової архітектури належать медресе Бу-Інанія у Фесе (14 вік), Улугбека в Самарканді (15 вік), Мірі-араб в Бухарі (16 вік).

  Ст Л. Вороніна.

Медресе Улугбека в Самарканді. 15 ст План.

мечеть-медресе султана Хасана в Каїрі. 1356—63. Внутрішній двір.

Медресе Бу-Інанія у Фесе. 14 ст План.

Медресе Мустансирія в Багдаді. 1227—33. Західний фасад. 1232.

Медресе ан-Нурія. 1171. Сталактити куполу.

Міхраб. 14 ст Медресе Акбуга в мечеті аль-Азхар. Каїр.

Бухара. Медресе Мірі-араб. 1536.