Марітен (Maritain) Жак (18.11.1882, Париж, — 29.4.1973, Тулуза), французький філософ, представник неотомізма . Освіту здобув в ліцеї Генріха IV і в Сорбонне, був учнем А. Бергсона . У 1906 прийняв католицтво. З 1914 професор Католицького інституту в Парижі, з 1933 інституту середніх століть в Торонто (Канада), в 1941—42 Прінстонського університету (США) і в 1941—44 Колумбійського. У 1945—48 французький посол у Ватикані. У 1948—53 професор і з 1953 заслуженого на професора Прінстонського університету.
Весь розвиток філософії нового часу М. вважає занепадом і звироднінням філософської думки. Фігури М. Лютера, Р. Декарта і Ж. Ж. Руссо знаменують для нього послідовне торжество суб'єктивізму і свавілля в сферах віри, думки і відчуття, після чого настає моральний і соціальний хаос. Дорога до подолання хаосу М. бачить в поверненні до середньовічної «ясності» і надлічной об'єктивності. Виступаючи проти інтуїтивізму Бергсона, М. прагне примирити «... благодать і природу, віру і розум, теологію і філософію...» («De Bergson а Thomas d’aquin», P., 1947, р. 133). По М., наука має власний об'єкт — створений світ, але «над» цим природним світом існує вищий, надприродніший світ.
М. заснував в Нью-Йорку спеціальну серію по проблемах «політичної філософії» («Цивілізація»), де публікував роботи, що критикували сучасний капіталізм і буржуазну демократію з позицій «християнської демократії» і «гуманізму», відкидаючи при цьому соціалістичне перетворення суспільства. М. відомий також своїми роботами в області мистецтва і педагогіки.
Соч.: Antimoderne, P., 1922; Science et sagesse, P., 1935; Humanisme intégral, P., 1936; Christianisme et démocratie, N. Y., 1943; Trois réformateurs, P., 1947; Art et scolastique. P., 1947; Réflexions sur l’amérique, P., 1958; Pour une philosophic de l’éducation, P., 1959; La philosophie morale, P., 1960; La philosophie dans la cité, P., 1960; Dieu et la permission du mal, P., 1963; L’intuition créatrice dans l’art et dans la poésie, P., 1966.
Літ.: Ковалів Ст Н., Французька буржуазна філософія 20 століть, М., 1970, с. 173—201; Ярошевський Т. М., Особа і суспільство, переклад з польського, М., 1973; Rossi Е., І pensiero politico di J. Maritain Mil., 1956; Simonsen V. L., L’esthétique de J. Maritain, Copenhague, 1956; Gallagher D. and Gallagher I., The achievement of Jacques and Raissa Maritain: A bibliography (1906—1961), N. Y., 1962 (бібл.); Forni G., La filosofia della storia nel pensiero politico di Jacques Maritain, Bologna [1965]; Fecher Ch. A., The philosophy of J. Maritain, N. Y., 1969.
