Маріуполіт , інтрузивна лужна гірська порода з групи нефелінових сиенітов, у складі яких альбіт різко переважає над калієвими польовими шпатами, інколи зовсім відсутніми. М. характеризується непостійністю мінерального складу і структури. Окрім альбіта (40—70 %) і нефеліну (10—40 % породи), найбільш часті мінерали М. — егірин, лепідомелан, калієвий польовий шпат, содаліт, канкриніт та інші. М. складає масиви лужних порід, що виходять на південний схід України, на північ від міста Жданова (колишній Маріуполь), звідки і назва породи. Див. Нефеліновий сієніт .
