Марінеську (Marinescu) Георге (1863—1938), румунський невролог, академік Академії СРР(Соціалістична Республіка Румунія) (1906). Працював в лабораторіях Же. Шарко і Е. Дюбуа-Реймона . Створив першу в Румунії (1897) самостійну кафедру неврології, яку очолював понад 40 років. Зіграв значну роль в поширенні ідей І. П. Павлова в світовій науці. Монографія М. про умовні рефлекси в 1935 удостоєна премії АН(Академія наук) Франції. Вніс істотний вклад до учення об цитоархитектонике кору головного мозку, розвинув теорію «рефлекторного механізму трофіки». Створив крупну медичну школу, серед представників якої — До. Пархон та інші. Був членом Суспільства друзів СРСР під час панування реакції в Румунії. Почесний член 7 зарубіжних АН(Академія наук) і 22 наукових суспільств країн Європи і Америки, у тому числі Московського суспільства невропатологів і психіатрів.
Соч.: La cellule nerveuse, t. 1—2, P., 1909; Des réflexes conditionnels, P., 1935 (спільно з G. Dumas); у російському переведенні — Критичний нарис хірургії спинного мозку на війні, П., 1917.
Літ.: Шпільманн І., Георге Марінеську і російська наука, «Радянська охорона» здоров'я, 1964 № 1.
