Маро Клеман
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Маро Клеман

Маро (Marot) Клеман (1496, Каор, — 10.9.1544, Турін), французький поет. Син поета-ріторіка Ж. Маро. Разом з Ф. Рабле був найбільш значною фігурою Раннього Відродження у Франції. М. завоював успіх як придворний поет спочатку на службі у Маргарити Наваррськой (з 1518), а потім Франциська I (з 1526). Придворні вірші М. незвично легкі і витончені для свого часу. Співчуття руху Реформації накликало на поета гоніння католицьких властей. В той же час життєлюбне по своєму духу гуманістичне світовідчування поета виходило за рамки протестантської ідеології. Центральне місце в спадщині М. займають послання, вельми багатообразні по жанрових відтінках. М. був видатним сатириком, що таврував реакційний табір (поема «Пекло», 1526; сатиричні послання). М. широко використовував народні літературні традиції — від пісні (у любовній ліриці) до фабльо, фарсу, соті. Поетичні традиції минулого (у тому числі Ф. Війона ) М. сполучав з новітніми придбаннями гуманістичної культури. Інтерес до італійського петраркизму і античної літератури почав у М. зростати між 1534—36, під час перебування в Італії. З середини 30-х років в його творчості посилюються патріотичні, громадянств, мотиви, позначаються пошуки крупніших форм, що певною мірою передбачають майбутні завоювання «Плеяди» . Переведення псалмів, над якими М. працював з 30-х років, зіграли важливу роль в підготовці грядущого розквіту французької оди. Вплив М., що зберіг багато прикмет національного французького характеру, що складається, випробували також М. Ренье, Ст Вуатюр, Же. Лафонтен, Вольтер.

  Соч.: Ceuvres [v. 1—5—], éd. С. А. Мауєr, L., 1958—70—; у російському переведенні, в книзі: Блюменфельд Ст М., Поети французького Возрожденія, Л., 1938; Хрестоматія по зарубіжній літературі. Епоха Відродження, т. 1, сост. Би. І. Пурішев, М., 1959.

 

  Літ.: Шишмарев Ст Ф., Клеман Маро, П., 1915; Історія французької літератури, т. 1, М. — Л., 1946, с. 225—32; Plattard J., Cl. Marot..., P., 1938; Vianey J., Les Epîtres de Marot, P., 1962; Smith P. М., C. Marot, poet of the French Renaissance, L., 1970; Mayer C. A., Bibliographie des oeuvres de Cl. Marot, v. 1—2, Gen., 1954.

  Ю. Б. Віппер.