Манн (Mann) Томас (6.6. 1875, Любек, — 12.8.1955, Цюріх), німецький письменник. Брат Р. Манна . Народився в старовинній бюргерській сім'ї. Популярність приніс М. вже перший роман «Будденброки» (т. 1—2, 1901) — обширне оповідання про долю чотирьох поколінь любекського патриціанського роду. Підзаголовок романа — «Занепад однієї сім'ї» — осмисляєтся як прояв якихось загальних біологічно-метафізичних закономірностей, але отримує і соціальну характеристику: несумісність духовно витончених людей з грубою, агресивною дійсністю Німеччини, що вступала в епоху імперіалізму. У ширшому плані «Будденброки» говорять про загальний захід буржуазного суспільства, пронизані відчуттям вичерпаності колишніх форм життя. У «Будденброках» яскраво виявилася своєрідність М-коду.-художника: неквапливість і деталізованность описів, поєднання гостре аналітичного і іронічного початку з емоційною теплотою. У романі помітно вплив німецьких реалістів 19 століть, скандінавських і французьких письменників, а також значну дію російської літератури (раніше всього Л. Н. Толстого). До кращих творів М. відносяться новели («Тристан», 1903, «Тоніо Крегер», 1903, та інші), в яких з великою психологічною глибиною намальовані взаємини людей мистецтва зі світом буржуазної практики, в них поєднується іронія з проникливою ліричною. У 1924 вийшов роман М. «Чарівна гора», в нім дана картина ідейного життя буржуазного суспільства напередодні 1-ої світової війни 1914—18. Дія розгортається у високогірному швейцарському санаторії, куди на 7 років потрапляє молодий інженер Ганс Касторп. Стикаючись з мешканцями санаторію, що втілюють різні сторони сучасної буржуазної свідомості, Ганс Касторп проходіт ряд етапів внутрішнього розвитку, наближаючись до поглибленого гуманістичного збагнення світу. У цьому сенсі «Чарівна гора» продовжує традиції німецького виховного романа, будучи також одним з найважливіших філософських романів 20 століть. Сповільнене оповідання пройняте внутрішньою напругою, в структурі фрази відбивається самий процес збагнення дійсності — пошуки найбільш точного, вичерпного слова. Для романа характерна «симфонічность» — своєрідний ритм ведення і зміни тим, повернення до безлічі намічених мотивів. Роман завоював світове визнання. У 1929 М. була присуджена Нобелівська премія.
В 2-ій половині 20-х років М. активно виступає як критик і публіцист. Здолавши консервативні погляди, виражені в книзі «Роздуму аполітичного» (1918), він бореться проти зростаючої небезпеки гітлеризму (статті «Німецька мова. Звернення до розуму», 1930, та інші). Антифашистськими ідеями пройнята новела «Маріо і чарівник» (1930), а також історична тетралогія на біблейську тему — «Іосиф і його брати» (1933—43, російське переведення, т. 1—2, 1968). Гуманізуючи міф і показуючи його конкретні соціально-історичні витоки, М. виступив тут проти характерних для фашизму спроб звеличити міф і взагалі інтуїтивний ірраціоналізм за рахунок раціонального людського мислення.
Перехід до широкого зображення історичної і сучасної дійсності і висунення масштабних, репрезентативних героїв дозволили М. більш безпосередньо і повно виразити істотну проблематику епохи.
З 1933, після приходу до влади нацистів, М. жив в еміграції в Швейцарії, з 1938 в США. Гуманістичні заповіти класичної німецької літератури, що протиставили фашистському варварові, затверджуються в романі про І. В. Гете «Лотта у Веймаре» (1939) — підсумку багатолітніх роздумів М. над творчістю Гете. У романі глибоко трактується співвідношення між мистецтвом і дійсністю між геніальним художником і його довкіллям.
В 1943 М. почав роботу над романом «Доктор Фаустус» (1947) — найзначнішим твором останнього періоду. Це роман про духовні витоки всього відсталого і реакційного, що привело до виникнення німецького фашизму, — взагалі про глибоку кризу капіталістичного світу і його культури. У романі відчувається сильний вплив Ф. М. Достоєвського. Останні роки життя М. провів в Швейцарії, в Цюріху. У 1955, під час шиллеровських ювілейних торжеств, М. виступав з мовами в ГДР(Німецька Демократична Республіка) і ФРН(Федеральна Республіка Німеччини). 80-ліття письменника в червні 1955 наголошувалося у всьому світі.
Художня спадщина М. залишається в центрі світового літературного життя. Він класик романа 20 століть, що зумів розсунути рамки жанру і наситити його новим соціально-філософським вмістом. Використовуючи традиційні форми романа, М. заглиблював і перетворював їх. М. додав оповіданню особливу гармонійну багатошаровість, синтезуючи авторську мову і мову персонажів, сучасність і минуле, різні пласти дійсності, різні форми її сприйняття, нарешті, конкретність зображення і філософську глибину проблематики. У Росії М. стає широко відомий з 1910, коли російською мовою почали видавати його перше зібрання творів.
Соч.: Gesammelte Werke (in Einzelausgaben), Bd 1—14, B. — W., 1922—37; Stockholmer Gesamtausgabe der Werke, Bd 1—15, Stockh. — Arnst. — W. — Fr./M., 1938—58; Gesammelte Werke, Bd 1—12, Ст, 1955; Briefe, 1889—1936, Fr./M., 1961; Briefe, 1937—1947, R.-Weimar, 1965; Briefe, 1948—1955, Fr./M., 1965; Autobiographisches. — Das letzte Jahr. Bericht uber meinen Vater. Von Erika Mann, Fr./M., 1968; у російському переведенні — Зібрання творів, вступна стаття Б. Л. Сучкова, т. 1—10, М., 1959—61.
Літ.: Адмоні Ст Р., Сильман Т. І., Томас Манн. Нарис творчості, Л., 1960; Днепров Ст, Межі романа XX століття, М. — Л., 1965; Вільмонт Н., Великі супутники, М., 1966; Сучків Би., Лиця часу, М., 1969; Русакова А. Ст, Томас Манн у пошуках нового гуманізму, Л., 1969; Апт С., Томас Манн, М., 1972; Язиковий стиль Томаса Манна, Збірка, під редакцією Т. І. Сильман. ч. 1—2, Л., 1973; Мотильова Т., Надбання сучасного реалізму, М., 1973; Томас Манн. Бібліографічний покажчик, М., 1956; Havenstein М., Thomas Mann, der Dichterund Schriftsteller, B., 1927; Lukacs G., Thomas Mann, B., 1949; Mann E., Das letzte Jahr, Fr./M., 1956; Diersen I., Untersuchungen zu Thomas Mann, [3 Aufl.], B., 1960; Hilscher E., Th. Mann, Leben und Werk, B., 1965; Das Th. Mann-buch, Fr./M. — Hamb.,1965; Bürgin H. und Mayer H. O., Th. Mann. Eine Chronik seines Lebens, Fr./M., 1965; Berendsohn W. A., Thomas Mann — Künstler und Kämpfer in bewegter Zeit, Lübeck, 1965; Hermsdorf K., Thomas Manns Schelme, B., [1968]; Matter H., Literatur über Thomas Mann, B. — Weimar, 1972.
