Магія
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Магія

Магія (лат. magia, від греч.(грецький) magéia), чаклунство, чаклунство, чаклунство, обряди, пов'язані з вірою в здатність людини надприродним дорогою впливати на людей, тварин, явища природи, а також на уявних духів і богів. М., як і інші явища первісній релігії, виникла в прадавню епоху, коли людина була безсила в боротьбі з природою. Магічні обряди, поширені у всіх народів світу, надзвичайно всілякі. Загальновідомі, наприклад, «псування» або «лікування» заговореним питтям, обрядове обмивання, помазання священним маслом, носіння талісманів і пр. Широко були поширені магічні обряди при початку оранки, сівби, збирання врожаю, для викликання дощивши, для забезпечення успіху на полюванні, війні і т.д. Незрідка магічні обряди поєднують в собі декілька видів магічних прийомів, у тому числі заклинання (змова). Походження кожен з видів М. тісно пов'язано з конкретними умовами практичної діяльності людей. У класовому суспільстві магічні обряди відступають на другий план перед складнішими формами релігії, з молитвами і умилостивлюючим культом вищих богів. Проте і тут М. зберігається як важлива складова частина багатьох обрядів всякої релігії, не виключаючи і найскладніших — християнства, ісламу, буддизму і ін. Так, в християнстві важливу роль грають магічні обряди (миропомазання, соборування, паломництво до «святих» цілющих джерел та інші), М. погоди і родючості (молебні про дощ, благословення урожаю і ін.).

  Існувало ділення М. на чорну (звернення до злих духів) і білу (звернення до чистих духів — ангелів, святих).

  Магічне сприйняття світу, зокрема уявлення про загальну подібність і взаємодію всіх речей, лягло в основу прадавніх натурфілософських учень і всіляких «таємних наук», що набули поширення в пізньоантичну і середньовічну епоху (наприклад, алхімія, астрологія і ін.). Зачатки дослідного природознавства в цей час розвивалися ще, значною мірою, в тісному зв'язку з М., що знаходить віддзеркалення в багатьох роботах учених епохи Відродження (Дж. Делла Порта, Дж. Кардано, Парацельс і ін.). Лише з подальшим розвитком науки сталося подолання в ній елементів М. (див. також Окультизм ) .