Магматичні родовища
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Магматичні родовища

Магматичні родовища, поклади корисних копалини, що сформувалися в надрах земної кори при застиганні і кристалізації основний або лужний магма, що містить в своєму складі підвищені концентрації коштовних мінералів. Ці поклади мають різну форму і розташовані серед родинних ним магматичних гірських порід . Утворення коштовних мінералів в остигаючій магмі обумовлене трьома причинами. По-перше, магма при охолоджуванні може розпадатися на дві рідини, що не змішуються, одна з яких складається з речовини корисної копалини. Такий процес називається ліквацією, а родовища, що виникають при цьому, називаються ліквационнимі М. м. (наприклад, сульфідні мідно-нікелеві руди, що містять кобальт і платіноїди родовищ Норільська, Талнаха, Печенги в СРСР і Садбері в Канаді). По-друге, коштовні мінерали при кристалізації магми можуть виділитися раніше інших, зануритися на дно магматичного резервуару і сформувати поклади раннемагматічеських родовищ. Ці родовища також називаються сегрегаціями, або акумулятивними (родовища хрому, титану і заліза). Оригінальними раннемагматічеськимі утвореннями є алмазоносниє кімберлітові трубки Східного Сибіру і Південної Африки. По-третє, при кристалізації магми, багатої газом, речовина корисної копалини може концентруватися в легкоплавкому залишковому розплаві і при подальшому твердінні утворити позднемагматічеськие, або гистеромагматічеськие (фузівниє), родовища (поклади тітаномагнетіта типа гори Качканар на Уралі, хромітов Південного Уралу, апатітов Кольського півострова, танталу, ніобію і рідких земель). Значно рідше за М. м. виникають у вигляді потоків, що виливаються з жерла вулканів (наприклад, вулканічні потоки сірки).

  Серед М. м. найбільш значительни родовища заліза, титану, ванадію, хрому, платини, міді, нікелю, кобальту, апатиту, алмазів, ніобію-танталу, цирконію і гафнію.

 

  Літ.: Годльовський М. Н., Магматичні родовища, в книзі: Генезис ендогенних рудних родовищ, М., 1968; Смирною Ст І., Геологія корисних копалини, 2 видавництва, М., 1969.

  Ст І. Смирнов.