Маблі Габрієль Бонно де
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Маблі Габрієль Бонно де

Маблі (Mably) Габрієль Бонно де (14.3.1709, Гренобль, — 23.4.1785, Париж), французький політичний мислитель, утопічний комуніст, історик. З дворянської сім'ї. Вчився в ієзуїтському коллеже і в семінарії; потім відмовився від духовної кар'єри. З 1742 знаходився на дипломатичній службі; у 1746 залишив її і присвятив подальше життя науковим заняттям. У основі поглядів М. на суспільство лежали теорії суспільного договору і природного права . Спочатку, стверджував М., суспільне життя було засноване на колективному володінні землею. Цих буд були зруйновані в результаті виникнення приватної власності. Полемізуючи з фізіократамі, М. доводив, що приватна власність не є елементом «природного порядку», а виникла «по волі людей», що не зуміли передбачити наслідків її встановлення; вона — основне джерело всіх нещасть людства (див. Вибрані твори, М. — Л., 1950, с. 125). Скромне життя при спільності імуществ створює добродійних і щасливих людей. Комунізм М. — аскетичний комунізм. М. вважав, що хоча «система спільності» імуществ відповідає принципам розуму, відновити її неможливо. Проповідь комуністичних буд не може мати успіху. У суспільстві, розділеному на багатих і бідних, немає сили, здатної його здійснити (багаті не хочуть «буд спільності», народ же забитий, у нього відсутній «принцип рівності»). Таким чином, М. відкинув віру філософів 18 століть у всесилля розуму і підійшов до думки про залежність поглядів і поведінки людей від їх майнового положення. Єдино практично можливе, на думку М., — це зменшення майнової нерівності. Для цього він пропонував зрівняльні заходи: обмеження потреб, припинення розкоші. М. вважав, що народ є носієм верховної влади, і визнавав за ним право змінювати існуюче правління. М. виправдовував революції і громадянські війни, коли вони направлені проти насильства і деспотизму.

  Твори М., в яких пропагувалися ідеї народного суверенітету, сприяли ідеологічній підготовці Великої французької революції. На комуністичні ідеї М. посилалися Г. Бабеф і Ф. М. Буонарроті. М. був добре відомий і в Росії. Один з його творів було перекладено російською мовою А. Н. Радіщевим («Роздуми про грецьку історію, або Про причини благоденствування і несчастія греків», 1773).

 

  Соч.: Collection complete des oeuvres, t. 1—15, P., 1794—95; у російському переведенні — Вибрані твори, М. — Л., 1950; Початкові підстави моралі, ч. 1—3, М., 1803; Про вивчення історії, ч. 1—3, [СПБ], 1812.

 

  Літ.: Маркс До. і Енгельс Ф., Вигадування, 2 видавництва, т. 4, с. 315; Сафронов С. С., Політичні і соціальні ідеї Маблі, в збірці: З історії соціально-політичних ідей, М., 1955; Волгин Ст П., Розвиток суспільної думки у Франції в XVIII ст, М., 1958; його ж, Французький утопічний комунізм, М., 1960; Lecercle J. L., Utopie et réalisme politique chez Mably, в збірці: Studies on Voltaire and the XVIII century, v. 26, Gen., 1963.

  А. А. Макаровський.

Р. Маблі.