Лічильник електричний
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Лічильник електричний

Лічильник електричний, прилад електровимірювання для обліку електроенергії, станцією, що віддається, в мережу або отримуваною споживачем від мережі за певний проміжок часу. По характеру виконуваного виміру С. е. відносяться до інтегруючих вимірювальним приладам . В ланцюгах постійного струму застосовують С. е. магнітоелектричних, феродинамічних, електролітичних і електродинамічних систем, а в ланцюгах змінного струму — переважно індукційні (для обліку як активної, так і реактивної енергії). С. е. всіх систем, окрім електролітичних, є мікроелектродвигуни, тому їх часто називають моторними.

  Основна відмінність С. е. від показуючих приладів із стрілочним або світловим покажчиком полягає в тому, що його рухлива частина не зв'язана пружиною і може вільно обертатися, причому кожному її звороту відповідає певне значення вимірюваної величини. На малюнку показаний пристрій індукційного С. е. однофазного змінного струму. С. е. має ланцюги струму і напруги з послідовним і паралельним включенням в контрольований ланцюг. Струми, що протікають по ланцюгах, створюють в електромагнітах змінні магнітні потоки Ф u і Ф I в результаті взаємодії потоку Ф u з вихровими струмами, що індукуються в диску потоком Ф I , виникає момент, що обертає, пропорційний потужності Р. Кількість зворотів рухливої частини за час t пропорційно енергії . Результат виміру (зазвичай в кіловатах ) визначають за свідченнями рахункового механізму, сполученого черв'ячною передачею з віссю диска.

  С. е. постійного струму застосовують для обліку витрати електроенергії на рухливому складі електрифікованого ж.-д.(железнодорожний) транспорту, на електролізних установках (у умовних одиницях — вольті-годиннику ) , для виміру кількості електрики (у ампер-годинах ) , що пройшов через акумуляторну батарею при її зарядці; С. е. змінного струму застосовують як квартирні лічильники електроенергії і для обліку витрати електроенергії в електроприводах, освітлювальних мережах, комунальному господарстві і т. п. Погрішність виміру С. е. 1—2,5%.

  Літ.: Електричні виміри. Засоби і методи вимірів, під ред. Е. Р. Шрамкова, М., 1972; Шкурін Р. П., Довідник по електро- і електронноїзмерітельним приладах, М., 1972; Касаткин А. С., Електротехніка, 3 видавництва, М., 1973.

  Р. П. Шкурін.

Індукційний однофазний лічильник електроенергії змінного струму (50 гц ): Ф U — потік, що створюється струмом в ланцюзі напруги (паралельному навантаженню); Ф I — потік, що створюється струмом навантаження; 1 — електромагніт послідовного ланцюга (струму); 2 — металева пластинка для регулювання кута зрушення фаз між потоками Ф U і Ф I ; 3 — електромагніт паралельного ланцюга (напруга); 4 — рахунковий механізм; 5 — гальмівний магніт (постійний магніт, який створює протидіючий момент, необхідний для забезпечення однозначності виміру); 6 — алюмінієвий диск; 7 — навантаження (наприклад, освітлювальні лампи розжарювання).