Лімбічеськая система (від латів.(латинський) limbus — облямівка), нюховий, або вісцелярний, мозок, сукупність відділів головного мозку, об'єднаних по анатомічній (просторовий взаємозв'язок) і функціональній (фізіологічному) ознаках. Основну частину Л. с. складають структури т.з. гиппокампова круга — ряд послідовно сполучених мозкових формацій, створюючих замкнутий цикл і що відносяться до древньої, старої і нової кори (розташовані переважно на внутрішній поверхні півкуль) і до підкіркових утворень. Л. с. бере участь в здійсненні функції нюху і в регулюванні діяльності вісцелярних систем організму (при електричному роздратуванні різних її відділів спостерігають зміни в роботі внутрішніх органів: серця, судин, шлунково-кишкового тракту і ін.). Проте основна функція Л. с. пов'язана з процесами саморегулювання при організації поведінки і психічної активності. Л. с. грає відповідальну роль в здійсненні інстинктивної поведінки, пов'язаної із задоволенням природжених, органічних потреб (самозбереження, добування їжі, їда і пиття, сексуальна поведінка і виховання потомства). Важлива участь Л. с. приймає також в організації придбаних форм поведінки, що пов'язане з особливою роллю цієї системи як в емоційному реагуванні, так і в процесах пам'яті і регулювання станів неспання і сну. Роздратуванням або руйнуванням різних ділянок Л. с. можна викликати емоції страху, люті і ін. або усунути їх. У дослідах з самораздраженієм, коли тварина натисненням на педаль багато разів (до 8000 разів в 1 ч ) дратує певні структури Л. с. через імплантовані електроди, показано виникнення вираженого відчуття задоволення (позитивне підкріплення дії); при введенні електродів в ін. структури тварина уникає такого самораздраженія у зв'язку з виникненням відчуття незадоволення (негативне підкріплення). Виявлена роль Л. с. в процесах пам'яті, пов'язана з переведенням слідів придбаного досвіду з короткочасної пам'яті в довготривалу. Двостороннє пошкодження Л. с. (при пухлинах мозку, отруєнні деякими отрутами, наприклад алкоголем) приводить у людини до порушення цієї функції і втрати пам'яті на нові події (т.з. корсаковський синдром), а також до емоційних розладів.
Окремі ділянки Л. с. різною мірою беруть участь в здійсненні різних функцій мозку. Проте всі основні функції і структури Л. с. тісно взаємозв'язані і спільно забезпечують реалізацію в цілісній мозковій діяльності (руховою, сприймаючою, мислітельной) того, що додає цій діяльності активний, цілеспрямований характер. Див. також Головний мозок, Кора великих півкуль головного мозку .
Літ.: Структура і функція архипалеокортекса, М., 1968 (Гагрськие бесіди, т. 5); Фізіологія і патофізіологія лімбіко-ретікулярної системи, М., 1971; Structure and function of the limbic system, Arnst. — L. — N. Y., 1967 (Progress in brain research, v. 27); Karli P., Systeme limbique et processus de motivation, в кн.: Association des physiologistes, P., 1968 («Journal de physiologic», v. 60, suppl. 1).
