Ліберкюнови крипти , ліберкюнови залози, трубчасті поглиблення епітелію слизистої оболонки кишечника у хребетних тварин і людини. Описані німецьким ученим І. Н. Ліберкюном (J. N. Lieberkühn, 1745). Форма, величина і к-ть(кількість) Л. до. різні в різних відділах кишечника. Дно кожної крипти досягає м'язового шару слизистої оболонки, а гирло відкривається в просвіт між ворсинками . Епітелій крипт складається з призматичних кліток з щітковою облямівкою, слизистих келихоподібних кліток, хромаффінних кліток і кліток Паннета. Передбачають, що хромаффінниє клітки виробляють серотонін, який, потрапляючи в кров, регулює тонус м'язів судин, а клітки Паннета виділяють фермент ентерокіназу, сприяючу перетворенню трипсиногена у активний трипсин . В глибині крипт епітеліальні клітини інтенсивно діляться і служать джерелом поповнення кліток ворсинок і крипт, що швидко зношуються.
