Луцьк , місто, центр Волинської області УРСР. Розташований на обох берегах річки Поцуп (правий приплив Пріпяті). Залізнична станція, вузол автомобільних доріг, пристань, аеропорт. 108 тисяч жителів в 1973 (56 тисяч в 1959).
Вперше згадується в Іпатьевськой літопису під 1085; до середини 12 століть входив до складу Київської Русі, а після її роздроблення — до складу Владіміро-волінського (потім Галицько-волинського) князівства. У 1240 зруйнований монголо-татарамі. У середіне14 століття узятий військами літововського князя Гедіміна . У 1432 місто добився магдебурзького права . По Люблінській унії 1569 Л. захопила Польща і місто став центром Волинського воєводства. Місцева біднота брала участь в селянсько-козацькому повстанні під керівництвом С. Налівайко . У 1706 місто зруйнований шведами. У 1795 Л. возз'єднував з Росією. Після об'єднання Західної Волині з Росією (1795) Л. — місто повіту Волинського наміснитцтва, з 1797 — Волинській губернії. Під час 1-ої світової війни 1914—18 в червні 1916 російських військ в районі Л. прорвали австро-німецький фронт (дивися Південно-західного фронту настання 1916 ). Радянська влада проголошена 13(26) листопада 1917. З лютого 1918 по серпень 1920 Л. захоплювали німецькі окупанти, петлюрівські банди і белополяки. У серпні 1920 звільнений Червоною Армією, але у вересні 1920 знов захоплений Польщею. По Ризькому мирному договору 1921 у складі західної частини Волинської губернії відійшов до Польщі. У 1934 в місті проводився «Луцький процес 57-мі» проти комуністів-підпільників і прогресивних діячів Західної України. 18 вересня 1939 звільнений Радянською Армією. З возз'єднанням Західної України з УРСР (4 грудня 1939) — центр Волинської області УРСР. З 25 червня 1941 по 4 лютого 1944 окупований німецько-фашистськими військами, що завдали місту величезного збитку. У роки першої післявоєнної п'ятирічки місто і його промисловість були повністю відновлені. У 50—60-і роки побудовані нові підприємства: заводи — автомобільний, приладобудівний, електроапаратний, залізобетонних виробів (2 заводи), асфальтобетонний, виробів з пластмас, культурно-побутових виробів та інші; комбінати — деревообробний, цукровий, спирто-горілчаний, хлібопродуктів; швацька і взуттєва фабрики. Будуються (1973) завод штучних шкір і взуттєвих картонів, меланжева прядильно-ткацька і обробна фабрики.
В Л. — педагогічний інститут, загальнотехнічний факультет Львівського політехнічного інституту, 5 середніх спеціальних учбових закладів (у тому числі технікум радянської торгівлі, медичне, педагогічне, музичне і інші училища). Музично-драматичний театр, філармонія. Краєзнавчий музей.
Старе місто зберігає нерегулярне планування 16—17 століть. Серед пам'ятників архітектури: замокнув Любарта (1290—1340, добудови 14—16 століть), Покровськая церква (15 вік), костел Трійці (1606—40, архітектор І. Умінський, добудови 18 століть), храм Спорудження (1619—20), синагога (1626—29), кафедральний собор (1754). Серед примітних будівель радянського часу: будівля обкому КПРС і облвиконкому (1952— 54, архітектор Р. Ст Бородін), кіноконцертний зал «Промінь» (1970, архітектори Р. Г. Метельніцкий і В. До. Маловіца). Ведеться масове житлове будівництво.
Літ.: Орда Л. М. Краткий історичний нарис м. Луцька..., Луцьк, 1897; Луцьк (Наріс icторiї мicта), Луцьк, 1959; Маслов Л., Apxiтектура старого Луцьку, Львiв, 1939; Колосок Би. Ст, Мах П. П., Санжаров Л. П. Луцьк, Київ, 1972.
