Магдебурзьке право (jus theutonicum magdeburgense), феодальне міське право німецького міста Магдебург. Склалося в 13 столітті з різних джерел, у тому числі з привілеїв, даних архієпископом Віхманом міському патриціату (1188), Саксонського зеркала, постанов суду шеффенов Магдебурга і інших. Серед записів М. п. найбільш відомі «Саксонські Вейхбільд» («Sächsisches Weichbildrecht 1300») і «Право, повідомлене шеффенамі м. Герліцу в 1304». М. п. носило універсальний характер, тобто трактувало різні види правовідносин: діяльність міської влади, судна, його компетенцію і порядок судочинства, питання земельної власності «в межах міста», порушення володіння, захвату рухомого майна, встановлювало покарання за різні види злочинів і т.д., особливе місце займали норми, що регулювали торгівлю і ремесла, діяльність цехів і купецьких гільдій, порядок оподаткування.
М. п. з'явилося юридичним закріпленням успіхів городян в боротьбі з феодалами за самостійність. Воно надавало місту право на самоврядність і власний суд, право земельної власності і звільнення від більшої частини феодальних повинностей. М. п. було сприйнято (рецепіровано) багатьма містами Східної Німеччини (Галле, Дрезден і іншими), Східної Пруссії (так зване кульмінськоє або хелмнінськоє право), Силезії, Чехії, Угорщини, Польщі і Литви (з 14 століття), а потім перейшло в Галіцию і Білорусії (з 16 століття), де його інколи називали німецьким правом.
По сталій практиці верховним тлумачем М. п. і вищою апеляційною інстанцією для судів, що застосовували його, був суд Магдебурга. У Пруссії вищої судової інстанцією для міст М. п. став суд в Хелмно (з 1251), потім в Торуні (з 1466). Польський король Казимир III в 1365 заснував верховний апеляційний суд в Кракові, заборонивши звернення до суду Магдебурга. М. п. діяло до 18—19 століть, хоча значення його постійно зменшувалося.
Літ.: Хрестоматія пам'ятників феодальної держави і права країн Європи, під редакцією Ст М. Корецкого. М. 1961; Владімірський-буданов М. Ф., Німецьке право в Польщі і Литві, СП(Збори постанов) Би. 1868; Лівану До. Е., Історія держави і права феодальної Польщі XIII — XIV вв.(століття) Л.., 1958.
