Гедімін
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Гедімін

Гедімін , Гедімінас (р. народження невідомий — помер 1341), великий князь литовський з 1316. Вів запеклу боротьбу з німецькими лицарями, наніс їм ряд поразок (особливо сильне — під Плавцями в 1331). У 1322 уклав союз з князем Мазовії і в 1325— з королем Польщі Владиславом Локотком, скріпляє останній браком сина Владислава Казимира зі своєю дочкою Алдоной. Р., як і його попередники, продовжував захват західно-російських земель. Васалами Р. стали мінський, лукомський, друцкий, берестейський, дрогичинський князі. На Волині з 1340 княжив його син Любарт. Р. перешкоджав об'єднувальній політиці Московського князівства, прагнучи відірвати Псков і Новгород від Русі. У цій боротьбі Р. спирався на союз з Тверью, що скріпляє браком дочки Гедіміна Марії з князем Дмитром Михайловичем (1320). Р. першим став титулувати себе «королем литовців і росіян». Пізня традиція вважає Р. засновником столиці Литви Вільно (Вільнюс) який вперше згадується в його листах 1323. Убитий при облозі німецької фортеці Баєрбург.

  Літ.: Послання Гедіміна, Вільнюс, 1966: Никітський А. І., Хто був Гедімін?, «Російська старизна». 1871, кн. 8, т. 4; Пашуто Ст Т., Утворення литовської держави, М., 1959; Prochaska А., Про prawdziwości listow Gedymina, «Rozprawy (Sprawozdailia) Akademii umiejtności, Wydz. historyczno-filozoficzny», Kr., 1895, ser, 2, t. 7.

  М. А. Ючас.