Луццатто (Luzzatto) Джіно (9.1.1878, Падуя, — 31.3.1964, Венеція), італійський історик. Член Національної академії дєї Лінчєї (1945). З 1909 викладав у вищих учбових закладах Падуї, Барі, Трієста, Венеції. У 1938 був відчужений фашистським урядом Італії від викладацької діяльності; відновив її лише в 1944 в університеті у Венеції. У 1945—53 ректор Вищого інституту економіки і комерції у Венеції. Л. досліджував головним образом економічну історію Італії. Згідно концепції Л., економіка — один з проявів цивілізації поряд з політикою і культурою; громадська організація виробництва змінюється еволюційно, без революційних стрибків. Л. не розрізняв соціально-економічних формацій, феодалізм розглядав головним чином як політичну структуру суспільства. У його роботах міститься величезний фактичний матеріал. Л. близько підійшов до положень класиків марксизму у визначенні характеру раннекапіталістічеського виробництва в Італії 14—16 століть. Займався публікацією джерел, проблемами історіографії.
Соч.: Storia economica d’ltalia, v. 1 — L’antichita e il medio evo, Roma, 1949; Storia economica dell’éta moderna e contemporanea, 4 ed., v. 1—2, Padova, 1955—60; Studi distoria economica Veneziana, Padova, 1954; Per una storia economica d’ltalia. Progressi e lacune, Bari, 1957; у російському переведенні — Економічна історія Італії, М., 1954.
Літ.: Рутенбург Ст І., [Рец.]: Дж. Луццатто, Економічна історія Італії. Античність і середні століття, переклад з італійського, М., 1954, в збірці: Середні століття, ст 8, М., 1956.
