Лефевр (Lefebvre) Жорж (6.8.1874, Лілль, — 28.8.1959, Булонь-Бійанкур), французький історик. У 1924 опублікував і захистив як докторську дисертацію капітальне дослідження про селян північної Франції в період Великої французької революції. З 1924 почав викладати у вищих учбових закладах Франції (у 1935—45 — в Сорбонне, де з 1937 керував кафедрою історії Великої французької революції). З 1932, після смерті А. Матьеза, Л. — беззмінний президент «Робеспьерістського суспільства» і редактор журналу «Annales historiques de la Révolution française». Переконаний демократ, Л. у роки німецько-фашистської окупації Франції рішуче опирався політиці колабораціонізму.
Як історик Л. випробував значний вплив марксизму. Він вніс крупний вклад до вивчення соціально-економічною, головним образом аграрної, історії Великої французької революції. Основну увагу приділяв вивченню класової боротьби в селі в роки якобінської диктатури. Робота Л. «Аграрне питання в епоху терору» була перекладена російською мовою (1936). Л. зробив великий вплив на розвиток прогресивного крила західноєвропейської історіографії і створив школу дослідників, що зосередили свою увагу на вивченні ролі народних рухів періоду революції (А. Собуль, Д. Рюде, К. Теннесон і ін.).
Соч.: Les paysans du Nord pendant la Révolution française, [2 éd.], Bari, 1959; La Révolution française, 3 éd., P., 1963; La grande peur de 1789, P., 1932; Napoléon, 5 éd., P., 1965; Les Thermidoriens, P., 1937; Le Directoire, P., 1946; Etudes sur la Révolution française, 2 ed., P., 1963; Etudes orléanaises, v. 1—2, P., 1962—63; La naissance de l''historiographie moderne. P., 1971.
Літ.: Лукин Н. М., Ізбр. праці, т. 1, М., 1960, с. 307—22; Собуль А., Ж. Лефевр — історик Французької революції, в кн.: французький щорічник. 1959, М., 1961.
