Лефевр (Lefebvre) Франсуа Жозеф (20.10.1755, Руффак, Ельзас, — 14.9. 1820, Париж), маршал Франції (1804), герцог Данцигський (1808). Син мірошника. Військову службу почав в 1773 солдатом у французькій гвардії. Висувався під час революційних воєн, в 1793 — бригадний, з 1794 — дивізійний генерал. Під час перевороту 18-го брюмера, командуючи військами в Парижі, підтримав Наполеона Бонапарта. Під час війни з Пруссією в 1806—07 командував під Йеной гвардією, керував облогою і узяттям Данцига. У 1808 командував корпусом в Іспанії, в 1809 — баварськими військами у війні з Австрією, в 1812—14 — Старою гвардією; брав участь в поході на Росію і в кампанії 1814. Після зречення Наполеона отримав від Людовика XVIII звання пера Франції (1814), але в період «Ста днів» перейшов на сторону Наполеона, за що був позбавлений звань і титулів. У 1816 знову зведений в маршали, а в 1819 — в пери.
