Лефрансе (Lefrançais) Гюстав Адольф (30.1.1826, Анже, — 16.5.1901, Париж), французький революціонер. По професії вчитель. Учасник Революції 1848. Один з організаторів Асоціації вчителів-соціалістів (1849). За політичну діяльність навесні 1851 позбавлений права викладання. Після державного перевороту 2 грудня 1851 вимушений був емігрувати до Великобританії. Повернувся до Парижа в 1853. У 60-х рр. вступив в 1-й Інтернаціонал, був член Федеральної ради паризьких секцій, примикав до лівих прудоністів. За участь в повстанні 31 жовтня 1870 був поміщений у в'язницю. 26 березня 1871 вибраний член Паризької Комуни. Був (по черзі) член Виконавчої комісії, Комісії праці і обміну, Комісії фінансів. Приєднався до прудоністському «меншості» Комуни. У липні 1871 після придушення Комуни біг до Швейцарії. У серпні 1872 заочно засуджений до страти. У Женеві прилучився до бакуністам. Присутній без мандата на Гаагському конгресі 1-го Інтернаціоналу. Повернувся після амністії в 1880 до Парижа, де остаточно влаштувався в 1887.
Соч.: Etude sur le mouvement communaliste а Paris en 1871, Neuchâtel, 1871; Souvenirs d''un révolutionnaire, Brux., 1903, сокр.(скорочено) русявий.(російський) пер.(переведення) — Спогади комунара, М., 1925.
Літ.: Ленін Ст І., Конспект першої частини книги Р. Лефрансе..., «Іноземна література», 1957 № 4.
