Собуль Маріус Альбер
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Собуль Маріус Альбер

Собуль (Soboul) Маріус Альбер (р. 27.4.1914, Аммі-мусу, Алжір), французький історик. Син селянина. У 1936 закінчив Сорбонну. У 1932—39 член паризької студентської комуністичної організації, один з її керівників. З 1939 член Французької компартії. Під час 2-ої світової війни 1939—45 активний учасник Руху Опору. У 1945—60 викладав в ліцеях Парижа, в 1960—1967 в Клермон-Ферранськом університеті. Учень Же. Лефевра, один з найбільших дослідників історії Великої французької революції, з 1967 займає кафедру історії Французької революції в Сорбонне і є директором інституту історії Французької революції (при Сорбонне). Генеральний секретар «Суспільства робеспьерістських досліджень» (з 1959) і член редколегії органу цього суспільства «Annales historiques de la Revolution francaise». С. зосередив свою увагу на вивченні революції «знизу»; його книга «Паризькі санкюлоти...» (1958; скорочений русявий.(російський) пер.(переведення) 1966) — якнайповніше, засноване на архівних матеріалах дослідження про рух паризьких народних низів в період якобінської диктатури. У подальші роки С. опублікував ряд узагальнювальних праць по історії Франції напередодні і в період Великої французької революції.

  Соч. (окрім вказаного в статті): Histoire de la Revolution francaise, v. 1—2, P., 1964; La France а la veille de la Revolution..., 2 ed., P., 1974; Paysans, sansculottes et jacobins, P., 1966; Le Premier empire (1804—1815), P., 1973; у русявий.(російський) пер.(переведення) — З історії Великої буржуазної революції 1789—1794 рр. і революції 1848 р. у Франції, М., 1960; Перша республіка. 1792—1804, М., 1974.