Сова (Sova) Антонін (26.2.1864, Пацов, — 16.8.1928, там же), чеський поет. Один з авторів «Маніфесту чеської модерні», де виражений протест проти сучасного суспільства з позицій індивідуального бунту. Трагізм життя народу і особи в умовах австро-угорської буржуазної дійсності відчуємо в збірках «Реалістичні строфи» (1890), «Співчуття і опір» (1894) і ін. У збірках «Долина нового королівства» (1900), «Лірика любові і життя» (1907), «Жнива» (1913) виразив абстрактно-романтичну віру в гармонійно прекрасне майбутнє. У творчості 20-х рр. відбилася суперечність суспільної позиції С. (Братерство», що «кровоточить, 1920; «Весна поета», 1921; «Зухвала любов», 1927). В кінці життя виступав поборником чехословацько-радянської дружби. Майстер пейзажної лірики, С. випробував вплив символізму і імпресіонізму. Ввів в чеську поезію вільний вірш.(вірш)
Соч.: Spisy, sv. 1—20. Praha. 1936—38; Basne, Praha, 1933: у русявий.(російський) пер.(переведення), у кн.: Антологія чеської поезії, т. 2, М., 1959.
Літ.: Нариси історії чеської літератури XIX—XX вв.(століття), М., 1963; Cesti spisovatole z prelomu 19 а 20 stoleti, Praha, 1972.
