Ленінградський інститут фізичної культури ім. П. Ф. Лесгафта, заснований в 1896 в Петербурзі як вищі Курси виховательок і керівниць фізичної освіти, організовані П. Ф. Лесгафтом . На курсах викладали академіки А. А. Борісяк, А. Ф. Іоффе, Н. І. Карєєв, Н. М. Кніповіч, М. М. Ковалевський, Ст Л. Комарів, Л. А. Орбелі, А. А. Ріхтер, Е. Ст Тарле, А. А. Ухтомський, Е. С. Федоров, почесний акад.(академік) Н. А. Морозів. З 1919 — інститут фізичної освіти ім. П. Ф. Лесгафта, з 1930 — Державний інститут фізичної культури ім. П. Ф. Лесгафта. На базі підрозділів вузу організований Ленінградський науково-дослідний інститут фізичної культури (1931).
У складі інституту (1973): факультети — спортивний, педагогічний, військовий, заочний, підвищення кваліфікації фахівців; аспірантура, 2 школи тренерів, школа вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацька спортшкола, філія у Великому Луці, учбово-консультаційні пункти в Горькому і Уфі, 21 кафедра. У бібліотеці близько 350 тис. тт. У 1972/73 навчальному році в інституті виучувалося близько 5 тис. студентів, працювало понад 300 викладачів, у тому числі 27 докторів наук і професорів, 136 кандидатів наук і доцентів, 26 заслужених на тренерів і майстрів спорту СРСР, 70 майстрів спорту. Інституту надано право приймати до захисту кандидатські дисертації. У 1935 інститут нагороджений орденом Леніна, в 1942 — орденом Червоного Прапора. Видаються «Вчені записки» (з 1944). За роки існування інститут підготував понад 22 тис. педагогів і тренерів, серед вихованців інституту більше 1,2 тис. майстрів і заслужених на майстрів спорту.
