Ленінградський Малий театр опери і балету академічний, організований в 1918 (у будівлі колишнього Михайлівського театру) з власним оркестром, хором і мімічним ансамблем; у 1931 остаточно сформована артистична трупа. У 1920 названий Державним академічним театром комічної опери, в 1921 перейменований в Малий державний академічний театр Петрограду, з 1926 — Державний академічний Малий оперний театр, в 1964 отримав сучасна назва.
В перші роки театр ставив російську і зарубіжну класику («Євгеній Онегин» Чайковського, «Травнева ніч» Рімського-корсакова, «Скупий лицар» Рахманінова, «Чио-Чио-сан» Пуччині, «Севільський цирульник» Россіні) і класичні оперети («Пташки півчі» Оффенбаха, «Корневільськие дзвону» Планкета і ін.). З середини 20-х рр. основне місце в репертуарі театру займають радянські опери. Були вперше поставлені: «За червоний Петроград» Гладковського і Пруссака (1925), «Hoc» (1930) і «Леді Макбет Мценського повіту» («Катерина Ізмайлова», 1934) Шостаковича, «Тихий Дон» Дзержінського (1935), «Кола Брюньйон» Кабальовського (1938), «Помпадури» Пащенко (1939) і ін. У 1933 під керівництвом Ф. В. Лопухова створена балетна трупа, яка поставила балети: «Арлекінада» Дріго (1933), «Коппелія» Деліба (1934), «Кавказький полонений» Асафьева (1938), «Казка про попа і про працівника його Балді» Чулаки (1940). Значний вклад до становлення і розвитку театру внесли диригенти С. А. Самосуд, Би. Е. Хайкин, Е. П. Грікуров, режисер Н. Ст Смоліч, балетмейстери Ф. Ст Лопухів, Би. А. Фенстер, І. Д. Бельський.
Серед кращих постановок 40 — почала 70-х гг.: опери — «Війна і світ» Прокофьева (1946, 1955), «Молода гвардія» Мейтуса (1950), «Дон Карлос» (1955) і «Отелло» (1962) Верді, «Леткий голландець» Вагнера (1957), «Катерина Ізмайлова» Шостаковича (1965), «Вірінея» Слонімського (1967), «Горці» Чапаєва (1971), «Порги і Бесс» Гершвіна (1972), «Іфігенія» Глюка (1972); балети — «Юність» Чулаки (1949), «Сольвейг» на музику Гріга (1952), «Сім красунь» К. Караєва (1954), «Одинадцята симфонія» Шостаковича (1966), «Антоній і Клеопатра» Лазарева (1968), «Марна обережність» Герольда (1971).
В театрі в різний час працювали: співці — С. Ст Балашов, Н. Ст Вельтер, О. Н. Головіна, Е. А. Красовськая, Т. Н. Лаврова, А. Ю. Модестов, І. А. Нечаєв, І. Е. Пічугин, А. І. Попова-Журавленко, Ст Ф. Райків, А. І. Ступальськая, С. Н. Шапошников і др.; солісти балету — С. П. Дубінін, Ст С. Зимін, Р. Н. Ісаєва, Р. Н. Киріллова, Ю. П. Літвіненко, Ю. Ст Малахов, Н. Р. Міріманова, Р. Н. Тістечкова, Ст М. Розенберг, Л. Н. Сафронова, Ст М. Станкевіч, С. К. Шєїна і ін.
В трупі театру (1973): співці — заслуженого на артиста Дагестанською АССР Н. П. Зазнобіна, Ст А. Ковалів, М. Л. Петрова, Е. П. Цілувальник, заслуженого на артиста Чуваською АССР Ст До. Ретюнський, артистка Е. С. Гороховськая і др.; солісти балету — заслуженого на артиста РРФСР Н. А. Долгушин, Л. П. Камілова, Р. Ст Покришкина, заслуженого на артиста Северо-осетінськой АССР А. М. Сидоров, Ст С. Муханова, Г. Р. Замуель і др.; головний диригент заслуженого на діяча мистецтв РРФСР А. С. Дмітрієв; головний режисер народний артист РРФСР Е. Е. Пасинків; головний балетмейстер заслуженого на артиста Дагестанською АССР О. М. Винограду; головний хормейстер заслуженого на артиста РРФСР Е. Д. Лебедев; головний художник М. С. Щиглів. Нагороджений орденом Леніна (1939).
Літ.: Ленінградський державний ордени Леніна академічний Малий театр опери і балету, 1918—1968 [Л., 1968].
