Лежава Андрій Матвєєвіч [19.2(3.3) .1870 — 8.10.1937], радянський державний і партійний діяч. Член Комуністичної партії з 1904. Народився в р. Сигнахи (Грузія) в сім'ї селянина. Закінчив Тбіліський вчительський інститут. В кінці 80-х рр. прилучився до народницького руху. У 1893 арештований за участь в організації підпільної друкарні в Смоленську, більше 2 років був в ув'язненні у фортеці Петропавловськой, 5 років в Якутському засланні, де під впливом Н. Е. Федосєєва і ін. став марксистом. Після заслання вів партійну роботу в Тбілісі, Воронежі, Нижньому Новгороді (нині Гіркий), Саратові, Москві. Після Жовтневої революції 1917 на керівній господарській і радянській роботі. У 1919—20 голова Центросоюза, в 1921—22 заступник наркома зовнішньої торгівлі, в 1922—24 нарком внутрішньої торгівлі. У 1924—30 заступник голови СНК(Рада Народних Комісарів) РРФСР, одночасно голова Держплану РРФСР, потім голова тресту Союзриба. У 1930—1937 начальник Головного управління субтропічних культур СРСР. Делегат 10, 13—17-го з'їздів партії; на 15-м-коді з'їзді обирався членом ЦКК(Центральна контрольна комісія). Член ВЦИК і ЦВК(Центральний виконавський комітет) СРСР ряду скликань.
