Латгалія (латиш. Latgale), історико-культурна область в Східній Латвії, яку в період раннього феодалізму населяли латгали . Термін «Л.» вперше згадується в 1209 (Letthia, Letthigallia). У 10—13 вв.(століття) у Л. склалися ранньофеодальні князівства (Ерсика, Талава, Кокнесе), що знаходилися під політичним і економічним впливом російських князівств. У 13 ст Л. була завойована німецькими хрестоносцями. Сучасний термін «Л.» з'явився в 1900 і позначає східну частину сучасної Латвійської РСР між рр. Даугава і Айвнексте, що входила в 19—начале 20 вв.(століття) до складу колишньої Вітебської губернії
.
Літ.: Історія Латвійської РСР, 2 видавництва, Рига, 1971; Мугуревіч Е. С., Східна Латвія і сусідні землі в Х—xiii вв.(століття), пер.(переведення) з латиш.(латиський), Рига, 1965; Latvieša etnografija. Riga, 1969.
