Латгали (латиш. latgali, в російських джерелах 11 ст летьгола і лотигола), древнелатишськая народність, назв, що дала.(назва) всьому латиському народові (latvieši, російські латиші). Л. населяли східну частину сучасної Латвії по правому берегу Даугави. На З. граничили з лівамі, на Ю. — з селами і земгаламі, на Ст — з крівічамі, на С. — з естонцями. У 10—12 вв.(століття) в Л. виділилася ранньофеодальна знать. З ранньофеодального періоду Л. поширилися на території лівов.
Літ.: Історія Латвійської РСР, 2 видавництва, Рига, 1971; Мугуревіч Е. С., Східна Латвія і сусідні землі в Х—xiii вв.(століття), пер.(переведення) з латиш.(латиський), Рига, 1965.
