Латвійський художній театр академічний ім. Я. Райніса, один з провідних драматичних театрів Латвійської РСР. Відкритий в 1920 в Ризі. Ініціатор створення і художній керівник протягом багатьох років (до 1964) — Е. Я. Смільгис. З дня підстави театр став шукачем нових театральних форм, боровся проти рутини і натуралізму, прагнучи до художньої правди. Визначальну роль у формуванні його мистецтва грала драматургія Я. Райніса (входив до складу дирекції), твори В. Шекспіра, Ф. Шиллера. За радянських часів почався новий етап в творчості театру, створені пройняті романтичним пафосом спектаклі, що відрізняються глибоким розкриттям вмісту драматургічних творів: «Вогонь і ніч» (1947; Державна премія СРСР, 1947), «Грав я, танцював» (1956), «Ілля Муромец» (1962) Райніса, «Ганна Кареніна» по Толстому (1949), «Марія Стюарт» Шиллера (1956), «Гамлет» Шекспіра (1959) і ін. Реалістичною спрямованістю відмічений спектакль «Єгор Буличов і інші» М. Горького (1946). Досягнення театру 2-ої половини 50 — початки 60-х рр. пов'язані в значній мірі з постановкою п'єс Р. Прієде: «Літо молодшого брата» (1955), «Хоча і осінь» (1956), «Перший бал Віки» (1960). Подією в творчому житті театру став спектакль «Мотоцикл» по Зєєдонісу (1967). У репертуар включаються твори національною і російською, а також іноземній класичній драматургії. Для кращих спектаклів характерні монументальність, героїко-романтічна спрямованість, яскрава поетична театральна форма. У 1954 театру привласнено ім'я Я. Райніса, в 1966 він удостоєний звання академічного. У трупі працювали: режисер Ф. М. Ертнер, П. Ю. Петерсон, художники О. Е. Ськулме, Г. А. Вілкс і ін. У трупі (1973): народні артисти СРСР В. Ф. Артмане і Л. Д. Берзінь, народний артист Латвійської РСР Л. П. Жвігуле, Е. Я. Зіле, М. Ю. Клетнієце, Д. А. Купівлі, Е. До. Павул заслуженого на артиста Латвійської ССР Х. Я. Лієпінь і ін. З 1971 головний режисер — заслуженого на діяча мистецтв Латвійської РСР А. А. Лінінь.
Літ.: Кундзінь До. Е., Латиський театр.(театральний) Нарис історії, М., 1963; Grevinš М., Dailes teatris, Riga, 1971.