Латвійський театр опери і балету
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Латвійський театр опери і балету

Латвійський театр опери і балету академічний Латвійською РСР, веде латиський музичний театр.(театральний) Заснований в Ризі в 1919 на базі Латиської опери (1913—15, 1918) під назвою Опера Радянської Латвії (в кінці 1919—1940 — Латвійська національна опера). У 1940 отримав сучасне найменування. Першими латиськими операми, поставленими на сцені театру, були «Банюта» Алфреда Калніня (1920) і «Вогонь і ніч» Яніса Медіня (1921); у 1935 поставлений перший латиський балет «Перемога любові» Яніса Медіня. Серед кращих постановок національних радянських опер — «До нового берега» (1955), «Зелений млин» (1958) Заріня, «Золотий кінь» Жілінського (1965), «Аудріні» Гравітіса (1965), «Принцеса Гундега» Ськулте (1971) і балетів — «Стабурадзе» А. Калніня (1943, 2-я ред. 1958), «Лайма» Лепіна (1947), «Сакта свободи» Ськулте (1950; Державна премія СРСР, 1951; 2-я ред. 1955), «Рігонда» Грінблата (1959), «Роза Турайди» Кепітіса (1966), «Спрідітіс» Жілінського (1968), «Золото інків» Барськова (1969) і ін. У репертуарі також світова класика, у тому числі «Борис Годунов» Мусоргського (Державна премія СРСР, 1950), «валькірія» Вагнера і ін., і твору радянських композиторів ін. республік — «Вогні помсти» Е. Каппа, «Війна і світ» Прокофьева, «Катерина Ізмайлова» Шостаковича, «Приборкання норовистої» Шебаліна, «Попелюшка» Прокофьева, «спартак» Хачатуряна і ін. Ряд росіян, італійських і німецьких опер поставлених на мові оригінала.

  В театрі в різний час працювали: співці — М. Брехмане-Штенгеле, Ст Крампе, А. Лудінь, Е. Пакуль, Р. Берзінь, А. Кактінь; солісти балету — М. Лієпа, А. Прієде; диригенти — Я. Медінь, Е. Купер, Л. Блех, Л. Вігнер, Е. Тоне, А. Янсонс; режисер — П. І. Мірошників; балетмейстери — А. А. Федорова, О. Леманіс, Е. Тангиева-Бірзнієк, Е. Чанга. У трупі (1973): співці — народний артист СРСР Же. Гейне-Вагнер, А. Фрінберг, народний артист Латвійської РСР Р. Фрінберг, П. Гравеліс, А. Дашков, До. Зарінь, М. Фішер і др.; солісти балету — народний артист СРСР Ст Вілцинь, народний артист Латвійської РСР X. Рітенберг; головний диригент — заслужений деятедь мистецтв Латвійської РСР Р. Глазуп, головний режисер — народний артист Латвійської РСР До. Лієпа, режисер — народний артист Латвійської РСР Я. Зарінь, головний балетмейстер — народний артист Латвійської РСР А. Лемберг, художник — народний художник Латвійської РСР А. Лапінь. Театр нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора (1956).

 

  Літ.: Гос. ордени Трудового Червоного Прапора академічний театр опери і балету Латвійської РСР, Рига, 1958; Berzina V., Operas un baleta makslinieku portreti, Riga, 1969.

  Я. Я. Вітолінь.