Лармор (Larmor) Джозеф (11.7.1857, Магераголл, графство Антрім, Ірландія, — 19.5.1942), англійський фізик, член (з 1892), секретар (1901—12) і віце-президент (1912—14) Лондонського королівського суспільства. Закінчив Кембріджський університет (1879). У 1903 отримав люкасовськую кафедру в Кембріджі. Наукові праці по електронній теорії, електродинаміці рухомих середовищ і математичній фізиці. Вперше описав явище т.з. Лармора прецессиі (1895). У 1900 незалежно від Х. А. Лоренца прийшов до релятивістських перетворень координат і часу (так званого Лоренца перетворення ) і формулі складання швидкостей. Підготував до видання праці Дж. Р. Стоксу, Дж. До. Максвелла, В. Томсона, Р. Кавендіша і ін.
Соч.: Aether and matter, Camb., 1900; Mathematical and physical papers, v. 1—2, Camb., 1929.
Літ.: Lodge O., The work oj sir J. Larmor, «Philosophical Magazine and Journal of Science», 1929, v. 8 № 51; Whittaker E. Т., A history of the theories of aether and electricity, v. 1—2, L., 1951—53; Whyte L. L., A forerunner of twentieth century physics, «Nature», 1960, v. 186 № 4730.
