Лакруа (Lacroix) Альфред Франсуа Антуан (4.2.1863, Макон, — 16.3.1948, Париж), французький мінералог і петрограф, член французької АН(Академія наук) (1904). Закінчив фармацевтичний інститут в Парижі (1887). З 1893 професор Національного музею природної історії, працював там до кінця життя. З 1914 неодмінний секретар французької АН(Академія наук). Основні роботи по теоретичній і регіональній мінералогії, петрографії і вулканології. Описав виверження вулкана Мон-Пеле на о. Мартіника в 1902. У 1930 Л. присуджена Американським геологічним суспільством медаль Пенроза. Член ряду наукових суспільств і академій (у тому числі почесний член АН(Академія наук) СРСР з 1924). На честь Л. названий мінерал лакруаїт (Na 4 Ca 2 Al 3 [Po 4 ] 3 (ВІН, Р) 8 .
Соч.: Minéralogie de la France et de ses colonies, v. 1—5 P., 1893—1913; La montagne Pelée aprés ses éruptions, P., 1908; Minéralogie de Madagascar, v. 1—3, P. 1922—23.
Літ.: Заваріцкий А., Альфред Лакруа, «Ізв. АН(Академія наук) СРСР. Серія геологічна», 1949 № 2; Orcel J., Alfred Zacroix (1863—1948), «Bulletin de la Société géologique de France», 1949, t. 19, fasc. 4—6 (є бібл.).
