Лакський мова , мова лакцев, одна з літературних мов Дагестанської АССР. Відноситься до дагестанської групи кавказьких (іберійсько-кавказьких) мов. Поширений в Лакськом, Кулінськом і Новолакськом районах Дагестанської РСР. Число тих, що говорять близько 82,2 тис. чоловік (1970, перепис). Розпадається на 5 основних діалектів. У основі літературного Л. я. лежить кумухський діалект. Фонетичних буд Л. я. характеризується наявністю лабіалізованих приголосних: «кiв», «цiв», «ччв», «х'в» і ін., а також фонемним зіставленням простих і посилених, таких, що відрізняються тривалістю і відсутністю придиху приголосних. У морфології Л. я. існують 4 граматичних класу. Відміна багатовідмінкова. Дієслово змінюється по особах. Форми часів і нахилів утворюються від первинної основи (корінь дієслова з інфіксацией) або від вторинної основи (інфінітива). Структура простого пропозиції характеризується ергатівной, номінатівной і датівной конструкціями. Починаючи з 8 ст в Л. я. проникали запозичення з вірменської, персидської і тюркської мов. За радянських часів Л. я. запозичує лексику переважно з російської мови На Л. я. існувала писемність на основі арабського алфавіту, з 1928 — латинського; з 1938 в її основі російський алфавіт.
Літ.: Жирків Л. І., Лакський мова. фонетика і морфологія М., 1955; Муркелінський Р. Би., Лакський мова, в кн.: Мови народів СРСР, т. 4, М., 1967; його ж, Граматика лакського мови, ч. 1, Махачкала, 1971; його ж, Руссько-лакський словник, Махачкала, 1953; Хайдаков С. М., Лаксько-російський словник, М., 1962.
