Кріотерапія
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Кріотерапія

Кріотерапія (від кріо... і терапія ), лікування холодом. З лікувальною метою спрадавна застосовували обкладення льодом, обгортання в змочених водою простирадла. Помірне, таке, що не викликає заледеніння охолоджування використовується в медицині з метою зменшення запальних явищ, як кровоспинне, болезаспокійливе і зменшуюче набряк засіб. Ефект пояснюється або рефлекторною реакцією (звуження кровоносних судин і уповільнення кровотоку), або зниженням обміну речовин в тому, що піддається дії холоду ділянці. Холод (аплікації міхурів з льодом) застосовують при різних запальних процесах (в області жовчного міхура, червоподібного відростка, шлунку, підшлункової залози і т. д.), ударах, переломах. При легеневих, носових і шлунково-кишкових кровотечах призначаються аплікації міхурів з льодом на відповідну область або заковтування шматочків льоду. На опікові поверхні накладають пов'язки з охолодженим спиртом. При струсах і ударах головного мозку для боротьби з набряком пострадавшему на голову надівають спеціальній конструкції гумовий шлем, через який постійно пропускають холодну воду. При короткочасних операціях (розтин абсцесів, флегмон) знеболення досягають таким, що розпиляло хлоретіла і, віднімаючи в тканин тепло, заморожують їх і знижують чутливість. Загальне охолоджування організму — гіпотермію застосовують при виконанні операцій на серці, крупних судинах, головному мозку.

  Ст А. Думчев.

  Одін з найважливіших розділів До. — кріохірургія, новий напрям в хірургії, що використовує низькі температури для деструкції органів і тканин хворого, що підлягають видаленню або руйнуванню. Спроби використовувати холод для руйнування тканин були зроблені в 40-х рр., коли американський хірург Т. Фей тривало охолоджував ракові пухлини у неоперабельних хворих і отримав помітне, хоча і тимчасове, поліпшення. Багато дерматологів застосовують локальне заморожування шкіри (переважно вуглекислотою) при деяких її захворюваннях і ракових поразках. Значно важче виявилося локально заморожувати тканини в глибині тіла. Заморожування тканин ссавців до стани льоду веде до повного і необоротного їх некрозу . Це результат дегідратації кліток при утворенні кристалів льоду в їх надрах і в позаклітинній рідині; різкого підвищення концентрації електролітів в клітках («осмотичний шок»); механічні пошкодження клітинних мембран і органоїдів кристалами льоду, що утворюються; припинення кровообігу в зоні заморожування.

  Локальне заморожування глибоких структур людського організму стало можливим із створенням відповідної апаратури. Це дозволило упроваджувати кріохірургію в різних областях медицини. Випробування фреону і ін. хладоагентов показало, що для цілей кріохірургії найбільш личить рідкий азот ( t кіп 195,8°С). Широко застосовується кріохірургічний метод при операціях на головному мозку. У 1961 його вперше застосували в США при стереотаксичеських операціях з метою створення строго локального вогнища деструкції розміром 7—9 мм в глибоких підкіркових структурах мозку. У 1962 радянськими ученими (А. І. Шальников, Е. І. Кандель і ін.) був створений оригінальний прилад для криогенної деструкції глибоких утворень мозку. Основна його частина — тонка металева трубка (канюля) з резервуаром, в який заливають рідкий азот. Користуючись стереотаксиі методом, канюлю вводять в задану структуру мозку. Прилад дозволяє отримати на кінці канюлі досить низьку температуру, здатну перетворити на лід заданий об'єм мозкової тканини. Т. до. тонкий холодопровод усередині канюлі теплоізольований глибоким вакуумом (10 - 7 мм рт. ст. ) , вона залишається теплою і лише на кінці канюлі (довжина 2 мм ) створюється температура —70°, що забезпечує утворення крижаної кульки діаметром 5—9 мм. Після википання азоту кулька тане, а перетворена на лід і потім така, що відтанула мозкова тканина гине. Ін.(Древн) модель цього приладу (1970) дозволяє заморожувати значні об'єми пухлинної тканини (до 50—55 мм в діаметрі). Кріохірургією користуються при стереотаксичеських операціях на головному мозку з метою лікування паркінсонізму, торсіонної дистонії, атетоза, спастичною кривошиї, важких больових синдромів і т. д. Кріодеструкція нормального гіпофіза ефективна при метастазах деяких видів раки; заморожування пухлин гіпофіза перспективне при акромегалії і хворобі Іценко—Кушинга. Обнадійливі результати отримані при холодової деструкції пухлин у великих півкулях мозку. Кріохірургію застосовують і для лікування деяких очних хвороб (при відшаруванні сітківки, для видалення внутрішньоочних пухлин і т. д.), а також для видалення мигдалин, поліпів носоглотки, пухлин носа, аденом передміхурової залози і т. д.

  Е. І. Кандель.