Кримська конференція 1945, Ялтинська конференція 1945, конференція глав урядів три союзних в 2-ій світовій війні 1939—1945 держав — СРСР, США, Великобританії: голови СНК(Рада Народних Комісарів) СРСР І. Ст Сталіна, президента США Ф. Д. Рузвельта і прем'єр-міністра Великобританії У. Черчилля за участю міністрів закордонних справ, начальників штабів і ін. радників. Відбулася в Ялті 4—11 лютого, в період, коли в результаті потужних наступальних ударів Радянської Армії, що перенесла військові дії на німецьку територію, війна проти гітлерівської Німеччини вступила в завершуючу стадію. На До. до. були погоджені військові плани держав в цілях остаточного розгрому фашистської Німеччини, визначено їх відношення до Німеччини після її беззастережної капітуляції і намічені основні принципи загальної політики відносно післявоєнної організації світу. Було вирішено, що після того, як німецьке озброєне опір буде остаточно скрушний, озброєні сили СРСР, США і Великобританії окуповують Німеччину; причому війська кожній із згаданих держав займатимуть певну частину (зону) Німеччини. Передбачалося також створення в Германії координованої союзницької адміністрації і встановлення контролю, здійснюваного через спеціально створюваний контрольний орган, що складається з головнокомандуючих трьох держав, з местомом перебування в Берліні. При цьому вказувалося що Франція буде запрошена узяти на себе певну зону окупації і брати участь як четвертий член цього контрольного органу. Конкретне врегулювання питання відносно зон окупації Німеччини було досягнуте ще до До. до. у Європейській консультативній комісії і зафіксовано в «Протоколі Угоди між урядами СРСР, США і Сполученого Королівства про зони окупації Німеччини і про управління «Великим Берліном»» від 12 вересня 1944. Учасники конференції заявили, що їх непохитною метою є знищити німецький мілітаризм і нацизм і створити гарантії того, що «Німеччина ніколи більше не буде в змозі порушити світ», «роззброїти і розпустити всі німецькі озброєні сили і назавжди знищити німецький генеральний штаб», «вилучити або знищити все німецьке військове устаткування, ліквідовувати або узяти під контроль всю німецьку промисловість, яка могла б бути використана для військового виробництва; піддати всіх злочинців війни справедливому і швидкому покаранню...; стерти з лиця землі нацистську партію, нацистські закони, організації і установи; усунути всякий нацистський і мілітаристичний вплив з суспільних установ, з культурного і економічного життя німецького народу».
В той же час в комюніке До. до. підкреслювалося, що після викорінювання нацизму і мілітаризму німецький народ зможе зайняти гідне місце в співтоваристві націй. Відбувся обмін думками з питання про репарації з Німеччини.
До. до. прийняла рішення з питання створення Організації Об'єднаних Націй (ООН). Учасники До. до. визначили, що 25 квітня 1945 в Сан-Франциско (США) буде скликана конференція Об'єднаних Націй, яка підготує остаточний текст Статуту ООН(Організація Об'єднаних Націй)(див. Сан-Францисськая конференція 1945 ). Було обумовлене, що в основу діяльності ООН(Організація Об'єднаних Націй) при вирішенні кардинальних питань забезпечення світу буде покладений принцип одноголосності великих держав — постійних членів Ради Безпеки ООН(Організація Об'єднаних Націй).
До. до. прийняла «Декларацію про звільнену Європу», в якій союзні держави заявили про своє прагнення погоджувати свої дії при вирішенні політичних і економічних проблем звільненої Європи. У декларації говорилося: «Встановлення порядку в Європі і перевлаштування національно-економічного життя має бути досягнуте таким дорогою, яка дозволить звільненим народам знищити останні сліди нацизму і фашизму і створити демократичні установи по їх власному вибору».
З питання «Про Польщу» в комюніке До. до. висловлювалося «загальне бажання бачити встановленою сильну, вільну, незалежну і демократичну Польщу».
Була досягнута домовленість про створення уряду Польщі на широкій основі, з включенням демократичних діячів з самої Польщі і поляків з-за кордону. Було вирішено, що радянсько-польський кордон повинен проходіть по т.з. «Керзона лінії» з відступом від неї в деяких районах від 5 до 8 км. на користь Польщі, що Польща отримає істотний приріст території на З, і на З.
З питання про Югославію До. до. прийняла ряд рекомендацій про утворення Тимчасового об'єднаного уряду Югославії і створення Тимчасового парламенту на основі Антифашистського віче національного звільнення Югославії.
На До. до. було прийнято «Угоду трьох великих держав по питаннях Далекого Сходу», в якому передбачався вступ Радянського Союзу до війни проти Японії через два-три місяці після капітуляції Німеччини і закінчення війни в Європі. У угоді було зафіксовано, зокрема, що після закінчення війни СРСР будуть повернені південна частина о. Сахалін і всі прилеглі до неї острови, передані Курильські острови.
На До. до. був розглянутий також питання про створення постійного механізму для регулярних консультацій між міністрами закордонних справ трьох держав.
В комюніке До. до. три союзні держави виражали «рішучість зберегти і підсилити в майбутній мирний період ту єдність цілей і дій, яка зробила в сучасній війні перемогу можливою і безперечною для Об'єднаних Націй».
Багато рішень До. до., так само як і ін. спільні угоди союзних держав періоду війни і її закінчення, не знайшли свого послідовного здійснення в післявоєнні роки з вини західних держав, що узяли курс на роздмухування «холодної війни» проти соціалістичних країн, на відродження західнонімецького мілітаризму і реваншизму.
Літ.: Збірка договорів, що діють, угод і конвенцій, увязнених СРСР з іноземними державами, в, 11, М., 1955; Тегеран. Ялта. Потсдам. Сб. док-тов, М., 1971; Ісраелян Ст Л., Дипломатична історія Великої Вітчизняної війни 1941—1945, М., 1959; Історія зовнішньої політики СРСР, ч. 1, 1917—1945. М., 1966.
