Космологічні парадокси, скрута (протиріччя), що виникає при поширенні законів фізики на Всесвіт в цілому або чималі її області. Так, при поширенні на Всесвіт другого початку термодинаміки (без врахування гравітації) у минулому робився вивід про необхідність тепловій смерті ; вік Метагалактики в теорії нестаціонарного Всесвіту (див. Космологія ) до 50-х рр. 20 ст виявлявся менше віку Землі. Проте зазвичай під До. п. розуміють два конкретні парадокси, законів класичної, що виникають при космологічному вживанні (ньютонової) фізики: фотометричний (парадокс Шезо — Ольберса, назва по імені швейцарського астронома Ж. Шезо, 1744, і німецького астронома Р. Ст Ольберса, 1826) і гравітаційний (парадокс Неймана — Зелігера, назва по імені німецьких учених К. Неймана і Х. Зелігера, 19 ст). Ці парадокси (До. п. у вузькому сенсі слова) здолані релятивістською космологією. Класичній фізиці важко пояснити, чому вночі темно: якщо всюди в безконечному просторі стаціонарного Всесвіту (або хоч би в чималій її області) є випромінюючі зірки, то в будь-якому напрямі на промені зору повинні виявитися яка-небудь зірка і вся поверхня піднебіння повинна представлятися сліпуче яскравою, подібною, наприклад, поверхні Сонця. Це протиріччя з тим, що спостерігається насправді, і називалося фотометричним парадоксом. У релятивістській космології він не виникає, оскільки із-за червоного зсуви яскравість далеких об'єктів знижується. Гравітаційний парадокс має менш очевидний характер і полягає в тому, що закон усесвітнього тяжіння Ньютона не дає якої-небудь розумної відповіді на питання про гравітаційне поле, що створюється безконечною системою мас (якщо лише не робити дуже спеціальних припущень про характер просторового розподілу цих мас). Для космологічних масштабів відповідь дає теорія А. Ейнштейна, в якій закон усесвітнього тяжіння уточнюється для випадку дуже сильних гравітаційних полів.
Літ.: 3ельманов А. Л., Гравітаційний парадокс, в кн.: фізичний енциклопедичний словник, т. 1, М., 1960; Фотометричний парадокс, там же, т. 5, М., 1966; Tolman R. С., Relativity thermodynamics and cosmology, Oxf., 1934.
