Кооперація в промисловості, організація виробничих зв'язків між підприємствами, що спільно виготовляють певну продукцію, але що зберігають самостійність. Кооперація — результат розвитку суспільного розподілу праці, спеціалізації виробництва і умова їх подальшого поглиблення. У промисловості СРСР кооперацією охоплюється лише частина виробничих зв'язків, наприклад постачання заготовок, деталей, вузлів за взаємоузгодженими технічними умовами заводам, що випускають готові машини і устаткування. Велика частина постачань сировини, матеріалів і т. д. забезпечується органами матеріально-технічного постачання . В СРСР кооперація проводиться планомірно, відповідно до державних планів. Воно сприяло рішенню крупних нараднохозяйственних завдань в процесі індустріалізації країни, в роки Великої Вітчизняної війни 1941—45 і в післявоєнний період. Найбільший розвиток воно отримало в галузях, що виробляють складну продукцію, що складається з багатьох частин і деталей (наприклад, в машинобудуванні). При капіталізмі виробничі зв'язки між підприємствами багато в чому носять стихійний характер. До. у п. веде до зниження витрат виробництва, проте вигоди від нього дістаються найбільшим капіталістичним монополіям, які використовують його для розширення панування над дрібними підприємствами-суміжниками і посилення експлуатації трудящих.
В умовах соціалізму планова кооперація в органічному зв'язку із спеціалізацією сприяє збільшенню масштабів виробництва, повнішому використанню виробничих потужностей, підвищенню економічної ефективності виробництва. У соціалістичній промисловості кооперація організовується як за територіальним, так і по галузевим принципом.
Існує внутрірайонне До. у п. (виробничі зв'язки між підприємствами в рамках одного економічного району) і міжрайонне До. у п. (виробничі зв'язки підприємств різних економічних районів). Кооперація підприємств в рамках однієї галузі промисловості називається внутрігалузевою, між підприємствами різних галузей — міжгалузевим.
Внутрірайонне До. у п. — один з основних чинників комплексного розвитку економічних районів, важлива умова раціоналізації перевезень, До. у п. може бути постійним або тимчасовим. У постійній кооперації знаходяться складальні підприємства з подетально або технологічно спеціалізованими підприємствами-суміжниками, що випускають для них комплектуючі деталі, напівфабрикати, агрегати і ін. У багатьох випадках використовується тимчасова кооперація підприємств, унаслідок наприклад, наявність на одному з них вільних потужностей, а на іншому — їх дефіциту. Показниками До. у п. є: кількість підприємств, що кооперуються з даним підприємством; питома вага в собівартості готових виробів, вироблюваних даним підприємством, напівфабрикатів і виробів, що поступають з боку; співвідношення внутрірайонної і міжрайонної кооперації по окремих підприємствах і галузях промисловості. До. у п. по виробництву конструктивно складною, багатодетальною продукції отримало значний розвиток. Так, наприклад, в кооперованих постачаннях для крупних автозаводів бере участь по декілька сотів підприємств-суміжників. У загальному об'ємі продукції автомобільної промисловості СРСР в кінці 60-х рр. доля вузлів і деталей, що отримуються автозаводами в порядку кооперації, складала близько 40%. Удосконалюються зв'язки по внутрірайонному і міжрайонному До. у п. Проте в промисловості СРСР ще є нераціональні зустрічні і далекі кооперовані постачання, усунення яких є важливим завданням планових органів, міністерств і відомств. Масштаби розвитку До. у п. значною мірою обмежуються переважанням у складі галузей комплексних, наочно спеціалізованих підприємств, що здійснюють випуск продукції по замкнутому циклу, — від виробництва заготовок до збірки готових виробів. Тому питома вага кооперованих постачань у валовій продукції в деяких галузях машинобудування на початку 70-х рр. складав всього 10—12%. Подальший розвиток До. у п. вимагає поглиблення подетальной і технологічній спеціалізації. Створення в промисловості спеціалізованих заводів литва, поковок і штампувань, нормалізованих деталей і вузлів, а також ін. суміжних виробництв сприяє подальшому розширенню міжгалузевого і внутрігалузевого До. у п. Велике значення для розширення і вдосконалення кооперованих виробничих зв'язків мають встановлення науково обгрунтованих цін на комплектуючі деталі і напівфабрикати, що забезпечують економічну доцільність кооперації, поліпшення системи господарських договорів на кооперовані постачання і підвищення матеріальної відповідальності за їх своєчасне виконання. Кооперація виробництва грає велику роль в економічному співробітництві соціалістичних країн. Воно здійснюється на основі двосторонніх і багатобічних договорів (див. Міжнародна спеціалізація і кооперація виробництва ) . Велике значення для розвитку кооперації і спеціалізації виробництва між соціалістичними країнами мають заходи, передбачені Комплексною програмою подальшого поглиблення і вдосконалення співпраці і розвитку соціалістичної економічної інтеграції країн, — членів СЕВ(Рада економічної взаємодопомоги) прийнятою 25-ою сесією СЕВ(Рада економічної взаємодопомоги) в липні 1971.
Літ.: Матеріали XXIV з'їзду КПРС, М., 1971; Беррі Л. Я., Спеціалізація і кооперація в промисловості СРСР, [М.], 1954; Орлів Н. А., Сластенко Е. Н., Ямпольський Е. С., Спеціалізація і кооперація в промисловості СРСР, М., 1964; Економіка соціалістичної промисловості, [4 видавництва], М-код.,1966, гл.(глав) 9; Забелін Би. М., Концентрація і спеціалізація промисловості в умовах реформи, М., 1970.
