Контрактація сільськогосподарських продуктів в СРСР, єдина форма державних закупівель з.-х.(сільськогосподарський) продукції. Вперше введена в 1928— 1929 і до 1933 була основною формою заготовок найважливіших з.-х.(сільськогосподарський) продуктів. До 1958 в порядку До. в колгоспів купувалися в основному технічні культури (бавовна, волокно і насіння льону, цукровий буряк, тютюн, махорка, чайний аркуш і ін.). Відповідно до вирішення Січневого (1961) пленуму ЦК КПРС і постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 25 лютого 1961 «Про перебудову і поліпшення організації державних закупівель сільськогосподарських продуктів» (СП СРСР, 1961 №4, ст. 21) До. — єдина форма державних закупівель продукції в колгоспів, а також радгоспів і ін. державних господарств. До. здійснюється на основі договорів До., що укладаються державними заготівельними організаціями із з.-х.(сільськогосподарський) підприємствами в відповідності з планами державних закупівель з.-х.(сільськогосподарський) продукції і з врахуванням необхідності проведення надпланових закупівель цієї продукції. В умовах розвиненого соціалістичного господарства метод До. — найкращий засіб розширення і зміцнення зв'язку між сільським господарством і промисловістю, що переробляє з.-х.(сільськогосподарський) сировина. За допомогою До. радянська держава зосереджує в своїх руках основну масу товарної продукції сільського господарства, що дозволяє забезпечити нормальне постачання населення продуктами харчування, а промисловості — з.-х.(сільськогосподарський) сировиною. Перехід відповідно до рішень Березневого (1965) пленуму ЦК КПРС до твердих планів закупівель з.-х.(сільськогосподарський) продуктів на ряд років, підвищення закупівельних і здавальних цін на основні продукти створили міцні економічні і правові гарантії нормальної господарської діяльності колгоспів і радгоспів, укріпили їх господарську самостійність, дозволили краще визначити перспективи розвитку виробництва, сміливіше проводити його спеціалізацію, ефективніше використовувати капітальні вкладення. 24-й з'їзд КПРС (1971) вказав на необхідність всемірно розвивати і укріплювати прямі зв'язки підприємств промисловості і торгівлі з колгоспами і радгоспами, послідовно здійснювати перехід на приймання продукції безпосередньо в господарствах.
Договори До. полягають на основі затверджуваних міністерством заготовок СРСР за узгодженням з міністерством сільського господарства СРСР типових договорів. Питання, не врегульовані типовими договорами, вирішуються угодою сторін. Проте при цьому не можна встановлювати умови, що перечать типовому договору. Надплановий продаж державі надлишків з.-х.(сільськогосподарський) продукції здійснюється господарствами на добровільних засадах, без доведення до них яких-небудь додаткових завдань. Якість продукції повинно відповідати стандартам, технічним умовам або встановленим кондиціям. Заготівельна організація зобов'язана прийняти в обумовлені договором терміни доставлену господарством на приймальний пункт продукцію, забезпечити правильне визначення її кількості і якості, сплатити її вартість, а також відшкодувати витрати по доставці в установленому порядку. Колгоспи, що не перейшли ще на пряме банківське кредитування, отримують від заготівельної організації аванси під законтрактовану продукцію, які видаються установами Держбанку СРСР. Постанова Ради Міністрів СРСР від 23 квітня 1970 «О об'єднанні вирішень Уряду СРСР з питання організації державних закупівель сільськогосподарської продукції» (СП СРСР, 1970 № 8, ст. 163) зобов'язало відповідні організації при укладенні договорів До. враховувати не лише забезпечення виконання встановлених планів закупівель.-х.(сільськогосподарський) продукції, але і проведення надпланових закупівель цієї продукції в розмірах, потрібних для задоволення потреб народного господарства СРСР.
За невиконання сторонами умов договору До. передбачена матеріальна відповідальність: виплата пені і неустойки за нездачу в строк продукції або невчасне її приймання, а також відшкодування витрат по доставці продукції і збитків, понесених в результаті неї невчасного приймання. Сплата пені, неустойки і штрафу не звільняє господарство і заготівельну організацію від виконання зобов'язань за договором. В разі відмови від приймання кондиційної швидкопсувної продукції, передбаченої договором До., заготівельна організація відшкодовує господарству, окрім неустойки, повну вартість продукції і витрати по її доставці в обидва кінці. Державний контроль за виконанням планів заготовок і договорів До. з.-х.(сільськогосподарський) продукції здійснюється міністерством заготовок СРСР.
Літ.: Пленум ЦК КПРС 24—26 березня 1965 р. Стенографічний звіт, М., 1965, с. 5—35; Матеріали XXIII з'їзду КПРС, М-код.,1966, с.245—52; Брежнев Л. І., Чергові завдання партії в області сільського господарства. Доповідь на Пленумі ЦК КПРС 2 липня 1970 р. Постанова Пленуму ЦК КПРС, прийнята 3 липня 1970 р., М., 1970, с. 3—49, 53—55; Гапоненко Р. С., Гріцков М. До., Попова І. До., Основні принципи планерування сільського господарства, М., 1965; Козир М. І., Майнові правовідносини колгоспів в СРСР, М., 1966, с. 153—57, 340—59; Економіка і організація державних заготовок продуктів сільського господарства, М., 1969.
