Конвекція (від латів.(латинський) convectio — принесення, доставка), перенесення теплоти в рідинах, газах або сипких середовищах потоками речовини. Розрізняють природну, або вільну, і вимушену До.
Природна До. виникає при нерівномірному нагріві (нагріві знизу) текучих або сипких речовин, що знаходяться в полі сили тяжіння (або в системі, рухомій з прискоренням). Речовина, нагріта сильніше, має меншу щільність і під дією архімедівської сили F A переміщається відносно менш нагрітої речовини. Сила F A = Dr·v (Dr — різниця щільності нагрітої речовини і довкілля, V — об'єм нагрітої речовини). Напрям сили F A , а отже, і До. для нагрітих об'ємів речовини протилежно напряму сили тягарю. До. приводить до вирівнювання температури речовини. При стаціонарному підведенні теплоти до речовини в нім виникають стаціонарні конвекційні потоки, що переносять теплоту від більш нагрітих шарів до менш нагрітим. Із зменшенням різниці температур між шарами інтенсивність До. падає. При високих значеннях теплопровідності і в'язкості середовища До. також виявляється ослабленою. На До. іонізованного газу (наприклад, сонячної плазми) істотно впливає магнітне поле і стан газу (міра його іонізації і т.д.). В умовах невагомості природна До. неможлива.
При вимушеній До. переміщення речовини відбувається головним чином під впливом якого-небудь пристрою (насоса, мішалки і т.п.). Інтенсивність перенесення теплоти тут залежить не лише від перерахованих вище чинників, але і від швидкості вимушеного руху речовини.
До. широко поширена в природі: у нижньому шарі земної атмосфери (див. Конвекція в атмосфері) морях і океанах (див. Конвекція в океані), в надрах Землі, на Сонці (у шарі до глибини ~20—30% радіусу Сонця від його поверхні) і т.д. З допомогою До. здійснюють охолоджування або нагрівання рідин і газів в різних технічних пристроях (див. Конвективний теплообмін ) .
