Козінцев Григорій Михайлович [9(22) .3.1905, Київ, — 11.5.1973, Ленінград], радянський кінорежисер, народний артист СРСР (1964). Вчився в Петрограді АХ(Академія витівок). У 1921 разом с Л. З. Траубергом і С. І. Юткевічем організував киногруппу під назвою Фабрика ексцентричного актора (ФЕКС). У 1924 почав працювати на кінофабриці «Севзапкино» (нині кіностудія «Ленфільм»). Перші режисерські роботи До. і Трауберга (працювали спільно до 1946) у «німому» кіно — «Пригоди Октябрини» (1924), «Шинель» (1926, по Н. Ст Гоголеві), «Чортово колесо» (1926), «З. Ст Д.» (1927) і ін. — відрізнялися ексцентризмом, прагненням до пошуків гострої нової кінематографічної виразності, що обмежувалася інколи формальним експериментатором. Подальші картини — «Новий Вавілон» (1929) і ін. — визначили поворот до соціально значимої теми. Звуковий фільм «Одна» (1931) з'явився переходом до реалістичного мистецтва. Видатним досягненням радянського кіномистецтва стали їх фільми «Юність Максима» (1935), «Повернення Максима» (1937), сторона «Виборгськая» (1939). У цій трилогії був створений художньо переконливий типовий образ російського робітника-більшовика революційної епохи (в головній ролі — Б. П. Чирків). У фільмах у всій облиште виявилися цивільний пафос, зріла майстерність режисерів. До. поставив біографічні фільми: «Пирогів» (1947), «Белінський» (1953). Виступав і як театральний режисер, здійснив постановку трагедій У. Шекспіра «Король Лір» (1941), «Отелло» (1943), «Гамлет» (1954) в ленінградських театрах. Значні роботи До. пов'язані з екранізацією ним трагедій Шекспіра «Гамлет» (1964: Ленінська ін., 1965) і «Король Лір» (1971). Ці фільми і фільм «Дон Кихот» (1957, по Сервантесу) відрізняв поглиблений розвиток тим гуманізму, соціальної справедливості, боротьби зі всіма формами людиноненависництва. До. займався педагогічною діяльністю (1922—26 — майстерня ФЕКС, 1926—32 — Ленінградський інститут сценічного мистецтв, з 1941 — ВГИК(Всесоюзний державний інститут кінематографії)). Державна премія СРСР (1941, 1948). Нагороджений 2 орденами Леніна, орденом Жовтневої Революції, 2 ін. орденами, а також медалями.
Соч.: Наш сучасник Вільям Шекспір, Л. — М. [1962]; Глибокий екран, М., 1971.
Літ.: Недоброво Ст, ФЕКС, Р. Козінцев. Л. Трауберг, М. — Л., 1928; Вайсфельд І., Г. Козінцев і Л. Трауберг, М., 1940: Добнн До., Козінцев і Трауберг [Л. — М., 1963].
