Козланюк Петро Степанович [30.7(12.8) .1904, сіло Перерів, нині Коломийського району івано-франківської області, — 19.3.1965, Львів], український радянський письменник. Член КПРС з 1943. Друкуватися почав в 1926. У розповідях, памфлетах, фейлетонах змальовував картини важкого життя галіцийськой сільської бідноти. Брав участь в революційному русі за возз'єднання західно-українських земель з Радянською Україною. Був одним з організаторів групи пролетарських письменників «Гірничо» . Піддавався репресіям при «санаційному режимі» в Польщі. Роман До. «Вертко Крук» (книга 1—3, 1946—57, російське переведення 1948—58) оповідає про життя і боротьбу галіцийських селян в роки австро-угорського і шляхетсько-польського гніту. Твори До. перекладені на ряд іноземних мов і на мови народів СРСР. Депутат Верховної Ради СРСР 3—5-го скликань. Нагороджений 2 орденами Леніна, 3 ін. орденами, а також медалями.
Соч.: Повicтi i оповiданія, До., 1949; Твори, т. 1—3, До., 1960; До свiтла. Повicть та оповiдання, До., 1964; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Вибране, М., 1954; Щури в бочці. Сатира і гумор. [Предісл. Л. Новіченко], М., 1959; Весна, М., 1965.
Літ.: Буряк Би., Служіння народові, М., 1955; Байда Ю., Петро Козланюк. Жіття i творчicть. До., 1959; Історія української радянської літератури, До., 1965, с. 802—17.
