Клектон
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Клектон

Клектон (Clacton), варіант культури древнього палеоліту, що розвивався одночасно з шелльськой культурою, але що продовжував існувати і в ашельськоє час. Названий по стоянці в р. Клэктон-він-сі в південно-східній Англії (розкопки англійського археолога Х. Уоррена, 1921), де були знайдені масивні, неправильної форми знаряддя з отщепов і дисковидні нуклеуси, а також кости древнього слона, носорога, гіпопотама і ін. Клектонськая техніка відрізняється від шелльськой розщеплюванням кременя і виготовленням знарядь з отщепов. А. Брейль в 1932 висунув концепцію про дві відособлені групи первісного людства: носіях техніки ручного рубала (шельськая і ашельськая культури) і носіях техніки отщепа (Клектон). Проте подальші знахідки показали, що у багатьох випадках рубала зустрічаються разом з отщепамі, тобто уживалися одночасно в одних і тих же людських груп.

  Літ.: Замятнін С. Н., Про виникнення локальних відмінностей в культурі палеолітичного періоду, в збірці: Походження людини і древнє розселення людства, М., 1951.