Шелльськая культура
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Шелльськая культура

Шелльськая культура, древнеашельськая культура, аббевільськая культура, археологічна культура древнього (раннього) палеоліту в Європі, Африці, Південно-західній і Південній Азії; старовина — 700—300 тис. років. Змінила олдовайськую (дошелльськую) культуру (див. Олдовай ). Виділена в 60-х рр. 19 ст Р. Мортілье по знахідках в р. Шель (Chelles) біля Парижа. Характерні примітивні знаряддя: рубала, грубі рубаючі знаряддя (чоппери, чоппінги), топоровідниє знаряддя з поперечним лезом (клівери), товсті отщепи каменя (інколи оббиті по краю), кулевидні і кубовидні нуклеуси. Фізичний тип людини — архантропи (пітекантроп, синантроп і ін.); вони знали вживання вогню, селилися на відкритих стоянках і в печерах; заняття — охота, збирач. Ш. до. відноситься до початкової епохи первіснообщинного устрою> (див. «Первісне людське стадо» ), змінилася ашельськой культурою .

загрузка...

 

  Літ.: Ефіменко П. П., Первісне суспільство, 3 видавництво, До., 1953; Монгайт А. Л., Археологія Західної Європи, Кам'яне століття, M., 1973; Bordes F., Le paléolithique dans le monde. P., 1968.