Київська область, в центральній і північній частині УРСР. Утворена 27 лютого 1932. Площа 29 тис. км. 2 . Населення 3612 тис. чоловік (1972; у тому числі в Києві 1764 тис.). Ділиться на 24 райони. Є 19 міст, 30 селищ міського типа. Центр — м. Київ.
До. о. нагороджена орденом Леніна (1958).
Природа. До. о. розташована в межах Придніпровської низовини, уздовж середнього перебігу Дніпра. На Ю.-З.(південний захід) і в центральній частині області — відроги Придніпровської піднесеності (висота до 273 м-код ) . Клімат помірно континентальний, з м'якою зимою і теплим літом. Середня температура січня в північній частині —6,5 °С, на Ю.-З.(південний захід) —5,5 °С, липня відповідно 17,5 °С і 20 °С. Середня кількість опадів в рік від 500 мм на Ю. до 600 мм на С. Вегетационний період 198—204 діб. Головна водна артерія — Дніпро, що протікає в області впродовж 246 км. Його праві припливи — Пріпять, Тетерів, Ірпень, ліві, — Десна, Трубеж. Крім того, в межах До. о. протікає річка Рось. Із спорудою Київської ГЕС(гідроелектростанція) (1965), в 20 км. вище м. Києва, було утворено Київське водосховище. Грунти в північній частині дерново-підзолисті, в південній лісостеповій — на лісових відкладеннях оподзоленниє чорноземи, сірі і світло-сірі оподзоленниє, в цілому родючі. Північна частина До. о. розташована в межах Полісся, південна, велика частина — в лісостепі. Під лісами і чагарниками зайнято 19% територій області. Для півночі До. о. характерні ліси головним чином з сосни з домішкою берези і дуба; у лісостепових районах — ліси з дуба, граба, липи, що збереглися невеликими масивами. Значні площі заливних лугів по Дніпру, Десні, Ірпені і ін. річкам. З тварин в лісових районах водяться лось, косуля, дикий кабан, борсук, вовк, куниця, лисиця, зайці біляк і русак, білка, в безлісих районах — гризуни, по берегах річок і ін. водоймищ водяться бобри, видра, дикі качки, кулики. У області є ряд мисливських державних господарств: у районі Яготину (водоплавного і болотяного дикого птаха), в Переяслав-Хмельницькому (косуль, бобрів, куниць, зайців) і ін.
Населення. У До. о. живуть українці (92% в 1970) росіяни, євреї, білоруси, поляки. Середня щільність населення 124,5 чоловік на 1 км. 2 (1972). Найщільніше заселена територія в межах Київської агломерації (близько 2 млн. чоловік в радіусі 60—80 км. довкола Києва; середня щільність до 700 чоловік), Білоцерківського району (145 чоловік на 1 км. 2 ); найменш щільно — райони Полісся (Чорнобильський, Поліський, Іванковський; 25—30 чоловік на 1 км. 2 ). Міське населення складає 68% (1972). Крупні міста: Київ, Біла Церква; за роки Радянської влади виросли рр. Фастів, Бориспіль, бровари, Ірпень.
Господарство До. о. характеризується високорозвиненою оброблювальною промисловістю, 76 % якою (по числу зайнятих і валовій продукції) зосереджено в Києві, і інтенсивним сільське господарством. Промисловість багатогалузева, така, що спирається на велику електроенергетичну базу (Київські ТЕЦ(теплоелектроцентраль), Київська ГЕС(гідроелектростанція) на Дніпрі, Трипільська ГРЕС(державна районна електростанція)), а також на природний газ, що поступає по газопроводах Шебелінка, — Діканька — Київ, Ефремовка — Діканька — Київ. У Києво-святошинському, Бородянськом і інших районах добувається торф. У загальній вартості промислової продукції на оброблювальну промисловість доводиться 97,3%, на добувну — 2,7% (1971). Валова продукція промисловості До. о. в 1971 зросла в порівнянні з 1940 в 9,1 разу (без Києва). Розвинені машинобудування і металообробка (19,6% загального об'єму валової промислової продукції), харчова (33,4%), легка (18,6%), лісова, деревообробна і целюлозно-паперова (6,5%) промисловість, виробництво будматеріалів (6,6%) і ін.
Машинобудування і металообробна промисловість спеціалізуються на виробництві і ремонті устаткування і машин для сільського господарства, підприємств промисловості і транспорту (заводи трактороремонтний і «Електроконденсатор» в Білій Церкві, хімічного машинобудування у Фастові, торф'яного машинобудування в Ірпене, холодильників у Василькові). У броварах (під Києвом) заводи порошкової металургії, торгівельного устаткування, холодильників. Легка промисловість представлена швацькими (Біла Церква, Сквира, Фастів, Переяслав-Хмельницький), текстильними (суконна фабрика в Богуславе і ін.), взуттєвими (шкіряний завод у Василькові і ін.) підприємствами. У складі харчової промисловості є цукрові заводи, які випускають до 0,4 млн. т цукру-піску в рік (7% його виробництв в УРСР), значну кількість борошномельних і круп'яних підприємств, спиртних, плодоконсервних заводів, крупна м'ясна і молочна промисловість. Важливий центр харчової промисловості — р. Біла Церква. Значного розвитку досягла промисловість будматеріалів — домобудівний комбінат (Біла Церква), заводи залізобетонних конструкцій (Бориспіль), майоліковий і будматеріалів (Васильків). Центри деревообробки — Біла Церква, Фастів, бровари (виробництво меблів і деталей буд). Будується (1973) Білоцерківський комбінат шин і резиноазбестових виробів. Розвинені художні промисли — вишивка, ткацтво (Переяслав-Хмельницький, Чорнобиль, Богуслав і ін.).
Провідні галузі сільського господарства — землеробство свеклопшенічного і льноводчеського напряму з овочівництвом і садівництвом і молочно-м'ясне тваринництво. У 1971 було 412 колгоспів і 122 радгоспи. Загалом земельному фонді з.-х.(сільськогосподарський) угіддя складають 62,6% (у тому числі орні землі 51,5%, сінокоси і пасовища 9,7%, сади, ягідники і виноградники 1,4%). Основні роботи механізовані, парк тракторів в сільському господарстві за 1961—71 зріс з 13,1 тис. до 36,7 тис. (у 15-сильному численні). Все колгоспи і радгоспи електрифіковані.
Посівна площа всіх з.-х.(сільськогосподарський) культур склала 1460 тис. га (1971), у тому числі під зерновими 643 тис. га (пшениця 314 тис. га, зернобобові 90 тис. га, ячмінь 71 тис. га, кукурудза 46 тис. га ) , технічними 140 тис. га (з технічних основна культура — цукровий буряк, 115 тис. га ; льон-довгунець 12,6 тис. га), картоплею і овочами 174 тис. га, кормовими 502 тис. га. Посіви зернових і цукрового буряка розміщені головним чином в центральних і південних районах; картоплі і овочів — в районах Полісся. Розвинене садівництво; площа садів і ягідників 56,5 тис. га (у тому числі плодоносних 42,1 тис. га ) . Зрошування на площі 38,3 тис. га, осушна мережа на площі 92,8 тис. га. Основні галузі тваринництва — молочно-м'ясне скотарство і свинарство. На 1 січня 1972 налічувалося (у тис. голів): великої рогатої худоби 1067,3 (у тому числі корів 472,5), свиней 978,3, овець і кіз 205,8. Розвинене птахівництво.
Головний вигляд транспорту — железнодорожний, протяжність залізниць (без під'їзних шляхів) 794 км. (1971). Найважливіші магістралі: Київ — Москва, Київ — Харків, Київ — Дніпропетровськ, а також на Львів, Одесу Сімферополь. Протяжність автодоріг 10,4 тис. км. (у тому числі з твердим покриттям 4,7 тис. км. ) . В господарстві До. о. помітну роль грає річковий транспорт, судноплавство по Дніпру, Десні, Пріпяті. Найбільший транспортний вузол — м. Київ (залізничний, автомобільний транспорт, річковий порт; авіапорт в Борисполі).
Культурне будівництво і охорона здоров'я. В 1971/72 навчальному році (без Києва) у 1160 загальноосвітніх школах всіх видів виучувалося 322,2 тис. учнів, в 21 професійно-технічному училищі 8,8 тис. учнів, в 17 середніх спеціальних учбових закладах 14,8 тис. учнів, в Білоцерківському з.-х.(сільськогосподарський) інституті 3,4 тис. студентів. У 1970 в 483 дошкільних установах області виховувалося 39,8 тис. дітей. На 1 січня 1972 працювало 1180 масових бібліотек (11 862 тис. екземплярів книг і журналів), 4 музеї — Білоцерківський краєзнавчий, Переяслав-Хмельницький історичний, Переяслав-Хмельницький музей народної архітектури і побуту, пам'ятник-музей звільнення м. Києва (філія Київського історичного музею); обласний драматичний театр ім. Саксаганського в р. Біла Церква, 1086 клубних установ, 1273 кіноустановки, 27 позашкільних установ. Відомості про учбові заклади і культосвітні установи Києва див.(дивися) в ст. Київ .
Виходять обл. газети українською мовою «Київська правда» («Київська правда», з 1918) і «Київський комсомолець» («Київський комсомолець», з 1956). Обласне радіо веде передачі на українській і російській мовах за однією програмою.
До 1 січня 1972 функціонувало 186 лікарняних установ на 16,6 тис. ліжок (8,9 ліжок на 1000 жителів), працювало 3,5 тис. лікарок (1 лікарка на 523 жителі). На території До. о. розташовані курорти Ворзель, Конча-Заспа, Пуща-водиця і ін., 43 санаторії і удома відпочинок.
Літ.: Батушан О. Д., Мінц С. Й., Cikopcький М. I., Памятнi micця Київської областi, Київ, 1958; Старовоїтенко I. П., Київська область, 2 вигляд., Київ, 1967; Україна, райони, М., 1969 (Серія «Радянський Союз»); Народне господарство Київської областi Стат. збipник, До., 1972.
