Київська операція 1920, наступальна операція радянського Південно-західного фронту (командувач А. І. Егоров, член РВС(Реввоєнрада) І. Ст Сталін, Р. І. Берзін) проти польських армій Українського фронту (командуючий генерал А. Лістовський) 26 травня — 16 червня під час Громадянської війни 1918—20. 25 квітня 1920 військ буржуазно-поміщицької Польщі почали наступальні операції на Україні, 6 травня захопили Київ і вийшли на лінію Біла Церква, Ліповец Гайсин, Ямполь, де були зупинені радянськими військами. Планом командування Південно-західного фронту передбачалося глибокими ударами 1-ою Кінною і 12-ою армією по напрямах, що сходяться, оточити і знищити київську групу противника — 3-у і 2-у польські армії під загальним командуванням генерала Е. Ридз-Смігли, а потім і 6-у армію генерала Ст Івашкевіча. Головного удару завдавався 1-ою Кінною армією (командувач С. М. Будьонний) у напрямі Самгородок, Казатін, Житомир. 5 червня 1-я Кінна армія прорвала фронт противника, 7 червня зайняла Бердичів, Житомир, вийшла в тил 3-ої польської армії і розрізала на 2 частини угрупування противника. 8 червня фастівська група (командувач І. Е. Якир) і кавказька бригада Р. І. Котовського, що входила до складу 12-ої армії, зайняли Білу Церкву, 10 червня — Фастів, Сквиру. До цього часу інші частини 12-ої армії (командувач С. А. Меженінов), взаємодіючи з Дніпровською флотилією, форсували Дніпро і 11 червня перехопили залізницю Київ — Коростень в районі Бородянка, Ірша. Основні сили 3-ої польської армії були розгромлені, в ході боїв 12—14 червня частина її військ прорвалася на Коростень. 12 червня радянські війська увійшли до Києва. На лівому фланзі фронту 14-я армія (командувач І. П. Уборевіч), забезпечуючи загальний успіх До. о., наставала проти 6-ої армії противника і 13 червня звільнила Гайсин. До. о., в якій польські інтервенти потерпіли крупну поразку, стала початком їх вигнання з радянської землі.
Літ.: Історія Громадянської війни в СРСР, т. 5, М., 1960; Громадянська війна на Україні 1918—1920. Сб. документів і матеріалів, т. 3, До., 1967; Будьонний С. М., дорога Пройденний, кн. 2, М., 1965; Кузьмін Н. Ф., Крах останнього походу Антанти, М., 1958.
