Київська наступальна операція 1943
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Київська наступальна операція 1943

Київська наступальна операція 1943 , бойові дії військ 1-го Українського (до 20 жовтня Воронежського) фронту 3—13 листопада з метою розгрому київського угрупування німецько-фашистських військ і звільнення Києва під час Великої Вітчизняної війни 1941—1945. В кінці вересня 1943 війська 1-го Українського фронту (командуючий генерал армії Н. Ф. Ватутін) вийшли до Дніпра в районі Києва, форсували його і захопили на правом бережу два плацдарми: на північ від міста — на лінії Лютеж — Вишгород і південніше — в районі Великого Букріна. Наступ радянських військ, зроблений по директиві Ставки 12—15 і 21—23 жовтня з Букрінського плацдарму військами 40-ої, 27-ої і 3-ої гвардійською танковою армій успіху не мало, оскільки незначні розміри плацдарму утрудняли зосередження військ і бойової техніки, а противник мав сильну оборону. В той же час війська 38-ої армії, що діяли на напрямі допоміжного удару дещо розширили Лютежський плацдарм. Виходячи з цього, Ставка наказала Військовій раді 1-го Українського фронту перенести головний удар на Лютежський плацдарм, для чого по її вказівці туди скритно були перекинуті 3-я гвардійська танкова армія і артилерія резерву Головнокомандування. 1 листопада війська 40-ої і 27-ої армій перейшли в настання з Букрінського плацдарму, що відвернуло резерви противника. 3 листопада після потужної артпідготовки (на напрямі головного удару було зосереджено понад 2 тис. знарядь і мінометів калібру понад 76 мм і 500 установок реактивної артилерії) і ударів авіації 2-ої повітряної армії війська 38-ої армії і 5-го гвардійського танкового корпусу завдали головного удару з Лютежського плацдарму і прорвали оборону противника на глибину 5—12 км. Для розвитку настання 4 листопада були введені в битву 3-я гвардійська танкова армія і 1-й гвардійський кавалерійський корпус. У складі радянських військ билася 1-я Чехословацька окрема бригада (командир полковник Л. Свобода). 6 листопада радянські війська опанували Київ, 7 листопада звільнили Фастів, 12 листопада — Житомир, після чого по вказівці Ставки війська лівого крила і центру 1-го Українського фронту перейшли до оборони з метою відобразити що почалися 8—15 листопада контрудари противника, а війська правого крила (13-я і 60-я армії) продовжували настання і до 25 листопада вийшли на лінію Мозир, Коростень, Черняхов. В результаті До. в.о. була розгромлено київське угрупування противника (розбито 15 німецьких дивізій), звільнена столиця України і створений в цьому районі стратегічний плацдарм, що зіграв важливу роль в боях за звільнення Правобережної України. Велику допомогу радянським військам надавали підпільні партійні організації, партизани і місцеве населення. Разом з радянськими партизанами бився чехословацький партизанський загін Я. Налепки.

загрузка...

  Літ.: Історія Великої Вітчизняної війни Радянського Союзу 1941 —1945, т. 3, М., 1961; Друга світова війна, М., 1958; Возненко Ст Ст, Уткин Р. М., Звільнення Києва (осінь 1943 р.), М., 1953; Жуків Р. До., Спогади і роздуми, М., 1969.

Київська наступальна операція 1943 р.