Кисневий ефект
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Кисневий ефект

Кисневий ефект в радіобіології, захисна дія пониженого вмісту кисню ( гіпоксії ) при опроміненні живих організмів іонізуючою радіацією. До. е. виявляється у всіх біологічних об'єктів (мікроорганізми, рослини, тварини) і на всіх рівнях їх організації (субклітинному, клітинному, тканинному, органному і організменому), значно ослабляючи всі радіобіологічні реакції (біохімічні порушення, мутації, пригноблення зростання і розвитку) і підвищуючи виживаність опромінених організмів. Механізм захисної дії гіпоксії пояснюється тим, що при опроміненні у присутності кисню утворюються перекисниє радикали, що підсилюють дію випромінювань на життєво важливі макромолекули і структури кліток і (або) ослабляють ефективність внутріклітинних захисних речовин. Величина До. е. залежить головним образом від вигляду радіації і умов опромінення. Найбільший До. е. спостерігається при дії рентгенівських променів і гамма-променів; із зростанням щільності іонізації До. е. зменшується, а при дії найбільш щільно іонізуючих випромінювань (наприклад, альфа-променів) практично відсутній. У що нормально обводнюють активно життєдіяльних біологічних об'єктах ослабіння променевого ураження має місце лише при вживанні гіпоксії під час опромінення, в сухих об'єктах (насіння, що покоїться рослин, спори бактерій) — і при гіпоксії після опромінення, під час переходу опромінених об'єктів до активної життєдіяльності (наприклад, при пророщуванні насіння). До. е. знаходить вживання в променевій терапії : підвищуючи вміст кисню в пухлині і створюючи умови гіпоксій в навколишніх тканинах, можна підсилювати променеве ураження пухлинних кліток, одночасно зменшуючи пошкодження здорових тканин.

  Літ.: Кисневий ефект при дії іонізуючих випромінювань, М., 1959; Бак З., Александер П., Основи радіобіології, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1963.

  Ст І. Іванов.