Кислотність грунту
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Кислотність грунту

вакансии в Киеве

Кислотність грунту, одна з найважливіших властивостей багатьох грунтів, обумовлене наявністю водневих іонів в грунтовому розчині, а також обмінних іонів водню і алюмінію в грунтовому поглинаючому комплексі. Підвищена До. п. негативно впливає на розвиток рослин і багатьох корисних мікроорганізмів. Розрізняють 2 форми До. п.: актуальну, або активну, — кислотність грунтового розчину, грунтової суспензії або водного витягу з грунтів, і потенційну, або пасивну, «приховану», — кислотність твердої фази грунту. Актуальна До. п. обумовлена наявністю іонів водню. Виражається умовною величиною ph (негативний логарифм концентрації водневих іонів); при ph 7 реакція грунтового розчину нейтральна, нижче 7 — кисла; чим нижче числове значення рН, тим вище До. п. Потенційну До. п. ділять на обмінну і гідролітичну. Обмінна До. п. викликає значне підкислення грунтового розчину при взаємодії грунту з нейтральною злитиму, що спостерігається при внесенні фізіологічно кислих добрив (хлористий калій, сірчанокислий амоній і ін.). По представленнях російського ученого К. К. Гедройца і деяких інших дослідників, обмінна До. п. обумовлена присутністю в твердій фазі грунту іонів водню, що не витісняються нейтральними солями з комплексу, що поглинається, але здібних до заміщення (обміну) на інші катіони при обробці грунту розчинами лугів або гидролітічеськи лужних солей (наприклад розчином ацетату натрію, який і застосовується при визначенні гідролітичної кислотності). Міра До. п. необхідно враховувати при виборі мінеральних добрив, підготовці їх перед внесенням до грунту. Основний спосіб боротьби з підвищеною До. п. — вапнування грунтів .

загрузка...

  Д. Л. Аськиназі.